В умовах, що склалися, мільйони людей у всьому світі усвідомили, що імунізація залишається ключовим інструментом профілактики небезпечних інфекційних захворювань. Саме важливість загального доступу до вакцинації стала головною темою Всесвітнього тижня імунізації, який проходить із 24 по 30 квітня під гаслом: #VaccinesWork for All, та Європейського тижня імунізації, датами проведення якого визначено 20–26 квітня.
Цього року заходи присвячені ролі імунізації в забезпеченні здоров’я та благополуччя людей завдяки тому, що вакцинопрофілактика: попереджує захворювання, які можуть призвести до смерті дитини чи незворотного впливу на все її подальше життя; підтримує здоров’я родин та здорове старіння; попереджує виникнення кількох видів раку; зменшує загрозу розвитку стійкості до протимікробних препаратів. Оскільки ВООЗ оголосила 2020 рік Міжнародним роком працівників сестринських та акушерських служб, особливу увагу під час Всесвітнього тижня імунізації – 2020 приділено внеску медсестер та акушерок у збереження здоров’я людства шляхом імунізації.
Читай також: Мамам на замітку! «COVID-19: допомога очевидна, як сонце на небі»
Цим та іншим актуальним аспектам вакцинопрофілактики у світі й Україні був присвячений онлайн-захід для представників ЗМІ, проведений 23 квітня 2020 року з нагоди Всесвітнього тижня імунізації за підтримки фармацевтичної компанії GSK Україна. Під час зустрічі українські експерти, фахівці в галузі імунології та сімейної медицини – Федір Лапій, к.м.н., доцент Кафедри дитячих інфекційних захворювань з курсом імунології, НМАПО імені П.Л. Шупика, Тетяна Бухановська, к.м.н., доцент кафеди сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, НМАПО імені П.Л. Шупика, Лариса Костюченко, д.м.н., завідувач педіатричного відділення Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, професор Кафедри клінічної імунології та алергологїі ЛНМУ ім. Д. Галицького, – представили громадськості останні дані щодо епідеміологічної ситуації по вакцин-керованим захворюванням в Україні, озвучили оновлені рекомендації ВООЗ та МОЗ України стосовно рутинної імунізації в умовах карантину, який діє у країні у зв’язку з поширенням COVID-19, зупинилися на важливості вакцинації людей із груп ризику та обговорили довгострокову стратегію імунізації і вдосконалення Національного календаря щеплень.
Сучасні вакцини здатні захистити людину від 31 захворювання, серед яких такі небезпечні як дифтерія, поліомієліт, правець, пневмонія, рак шийки матки, гепатит В, кір, краснуха, кашлюк, вітряна віспа (вітрянка) та інші. Вакцинація визнана ВООЗ одним з найефективніших заходів профілактики інфекційних захворювань, які існують сьогодні. Більш дієвим є лише використання чистої питної води. Навіть застосування антибіотиків не справляє настільки істотного впливу на зниження рівня смертності, як вакцинація[i]. Імунізація зменшує потребу в антибіотиках. Так, наприклад, глобально вакцинація дітей у віці до 5 років проти пневмококових захворювань може сприяти зменшенню на 11,4 мільйона днів (на 47%) використання антибіотиків при лікуванні пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae.
Імунізація допомагає щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів смертей у світі. Згідно з прогнозом ВООЗ, якщо ситуація з охопленням вакцинацією покращиться, вдасться врятувати життя ще 1,5 мільйона осіб на рік. Незважаючи на значні досягнення вакцинації, все ще близько 19,4 мільйона дітей у світі або взагалі не вакциновані, або отримали не всі рекомендовані дози тієї чи іншої вакцини[v]. Глобальний рівень охоплення імунізацією проти краснухи становить лише 69%, пневмококової інфекції – 47%, гепатиту В – 42%; ротавірусної інфекції – 35%. В умовах глобалізації та масового переміщення населення настільки низькі показники свідчать про високу загрозу спалахів небезпечних інфекційних захворювань.
Підтвердженням того, що побоювання небезпідставні, стала ситуація із захворюваністю на кір, зокрема і в Україні, де 2019 року зареєстровано 57 282 випадки (на 7% більше, ніж 2018 року). При цьому загалом у Європейському регіоні ВООЗ минулого року зафіксовано 104 248 випадків.
Читай також: Оновлені рекомендації ВООЗ та EMA щодо використання ібупрофену для лікування симптомів коронавірусу
Тривожним сигналом є підвищення захворюваності на дифтерію в Україні у 2019 році. Виявлених хворих було більш ніж удвічі більше у порівнянні з 2018 роком: 21 проти 10. На 4,5% зросла і кількість випадків кашлюку (2314 хворих у 2019 році проти 2214 – у 2018 році).
Причина розвитку загрозливої ситуації – катастрофічне зниження охоплення імунізацією у країні протягом попередніх років унаслідок високого рівня недовіри суспільства до вакцинації.
«Протягом 2019 року ситуація з охопленням вакцинацією помітно покращилася, однак експерти звертають увагу на те, що все одно поки що не вдалося досягти максимальних показників охоплення дітей у віці до 1 року так званим первинним вакцинальним комплексом, тобто кількістю доз вакцини, необхідних для створення базового імунітету. Станом на 1 січня 2020 року всі необхідні дози вакцини проти кору, паротиту та краснухи в Україні отримали 93% дітей у віці до 1 року, проти гепатиту В – 77%, проти поліомієліту – 78,4%, коклюшу, дифтерії та правця – 80,5%, гемофільної інфекції – 76,5%», – відмічає Ігор Кузін, в. о. директора Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Результати та позитивна динаміка минулого року обнадіюють, проте, за словами експертів, заспокоюватися рано, країна має витримати темп і нарощувати показники охоплення вакцинацією. І сьогодні перед медичною системою, державою, суспільством стоїть важливе завдання: забезпечити ефективну вакцинопрофілактику попри епідемію COVID-19 та запроваджений карантин.
«Карантин не скасовує рутинну імунізацію. Будь-які переривання рутинної вакцинації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцин-керованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Той же вірус кору не зник, і якщо ми не докладатимемо зусиль, щоб зупинити його, він повернеться. До того ж, без імунізації зростає ризик збільшення кількості випадків вакцин-керованих інфекцій з тяжким перебігом, які потребуватимуть госпіталізації, проведення інтенсивної терапії. А це створить додаткове навантаження на систему охорони здоров’я у країні, з ризиком кадрового дефіциту медичних працівників, дефіциту ліжкового фонду в стаціонарах, зниження спроможності надавати своєчасну, якісну допомогу в достатньому об’ємі», – попереджає Федір Лапій, к.м.н., доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та імунології НМАПО ім. П. Л. Шупика.
Згідно рекомендацій ВООЗ та МОЗ України стосовно рутинної вакцинації в умовах карантину, новонароджених у пологових будинках необхідно вакцинувати згідно з Національним календарем профілактичних щеплень. У пріоритеті – первинні вакцинальні комплекси, зокрема вакцинація дітей першого року життя від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця. Продовжується імунізація рекомендованими вакцинами осіб із груп ризику та вакцинація за станом здоров’я (проти сезонного грипу, пневмококової інфекції, вчасна ревакцинація для профілактики правця). Рутинна імунізація людей, які перебували на самоізоляції через COVID-19, та контактних осіб здійснюється після закінчення періоду самоізоляції у випадку відсутності симптомів респіраторної інфекції. Люди, які мали лабораторно підтверджений випадок COVID-19 можуть вакцинуватися після одужання (відповідно до прийнятого визначення). Для зменшення кількості візитів до медичних установ бажано введення одночасно кількох вакцин, зокрема комбінованих вакцин, а для зменшення ризиків передавання SARS-CoV-2 під час вакцинації обов’язково дотримуватися вимог інфекційного контролю.
Важливим завданням для медичної спільноти та суспільства загалом залишається підвищення обізнаності населення про вакцинацію та її вплив на здоров’я поколінь. До прикладу, в Україні і загалом у світі досі існує така проблема, як недооцінка небезпеки деяких вакцин-контрольованих захворювань та, як наслідок, ігнорування рекомендацій щодо імунізації. Показовою є ситуація з вітряною віспою (або вітрянкою), небезпека якої недооцінюється суспільством. Вітряна віспа може стати причиною важких ускладнень: пневмонії, енцефаліту. У 0,4-2% дітей, які народилися від матері, інфікованої вірусом вітряної віспи під час вагітності, спостерігається синдром вродженої вітряної віспи (рубцювання шкіри, аномалії кінцівок, мозку та очей). При цьому слід враховувати, що при інфікуванні вірус здатний регенеруватися, викликаючи в людей у віці старше 50 років, а також в осіб з ослабленим імунітетом вторинну інфекцію – оперізуючий герпес (або оперізуючий лишай).
За оцінками ВООЗ, щороку у світі реєструється мінімум 140 мільйонів випадків вітряної віспи, у 4,2 мільйона випадків спостерігаються важкі ускладнення, 4200 людей гинуть. Причому летальність серед дорослих у 30-40 разів вища, ніж серед дітей у віці 5-9 років. З огляду на те, що вітряна віспа є значною проблемою для громадської охорони здоров'я, ВООЗ виступає з рекомендаціями планової імунізації дітей проти цього захворювання. Наприклад, у США, Канаді, Німеччині вакцинація проти вітряної віспи є обов'язковою.
Ситуація з поширенням вакцин-контрольованих інфекційних захворювань свідчить про те, що держави у всьому світі зобов’язані ще більш відповідально ставитися до впровадження та ефективної реалізації багаторічних стратегій імунізації. Без комплексного перспективного плану важко і перемогти, і втримати результати. Саме багаторічна стратегія вакцинопрофілактики, передусім серед дітей та людей із груп ризику, – запорука епідеміологічної безпеки країни. А забезпечення належного рівня охоплення населення профілактичними щепленнями та налагодження безперервного постачання вакцин – одне із ключових завдань МОЗ.
В Україні є затверджена Стратегія розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року. Уряд схвалив її в листопаді 2019 року. Стратегією передбачено, зокрема, 100-відсоткове фінансування програми імунопрофілактики в межах Календаря профілактичних щеплень; спрощення вимог до організації пунктів щеплень та доступ до вакцин приватних медичних працівників, які підписали угоду з НСЗУ; оптимізація Календаря профілактичних щеплень відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій.
Зміни до Календаря профілактичних щеплень набули чинності 10 грудня 2019 року. Серед нововведень: скасування ревакцинації від туберкульозу у 7-річному віці; зміщення першої дози вакцинації проти гепатиту В з першого місяця життя дитини на другий (це зменшує завантаженість кабінетів щеплень та медичного персоналу, збільшує кількість дітей, щеплених своєчасно, зменшує парентеральне навантаження і стрес від щеплення у дитини); дозвіл за епідпоказаннями щеплення проти кору у віці 6 місяців та розширення вікового діапазону для щеплення від кору серед дорослого населення.
Наступні кроки реалізації Стратегії передбачають: розширення Календаря профілактичних щеплень вакцинацією від ротавірусної, пневмококової інфекцій та вірусу папіломи людини; аудит та поновлення холодового ланцюга, розробка стандартних операційних процедур на всіх етапах транспортування і зберігання імунобіологічних препаратів; доступ до імунопрофілактики 80% цільових груп населення, які пропустили планову імунізацію у 2008–2016 роках; законодавче регулювання обмежень допуску в організовані дитячі колективи дітей, у яких відсутні відомості про обов’язкові профілактичні щеплення відповідно до Календаря.
Передбачається, що в ході реалізації Стратегії в Україні буде забезпечено елімінацію кору та краснухи, контроль та елімінацію гепатиту В, а також країна підтримуватиме статус території, вільної від поліомієліту.
Фахівці стверджують, що поставлені цілі – реальні. Але за однієї умови: якщо ми усвідомимо, що вакцинація – це і право, і обов’язок кожної людини, і наше спільне завдання – зробити так, щоб ми всі були захищені.
Усвідомлюючи виняткову важливість вакцинації, світова спільнота докладає зусиль для того, щоб якомога більше людей у всіх країнах мали доступ до імунобіологічних препаратів. Компанія GSK розробила вакцини проти 21 із 31 захворювання[xx], які на даний момент можна попередити за допомогою вакцинації, щоб допомогти захистити людей на всіх етапах їхнього життя. GSK щодня виробляє і постачає жителям 158 країн більш ніж 2 мільйони доз вакцин. Приблизно кожна четверта дитина у світі захищена від захворювання вакциною, виробленою компанією[xxi]. Однак GSK не тільки забезпечує людей по всьому світу імунобіологічними препаратами, але і є активним учасником процесу підвищення обізнаності населення про вакцинацію.
В Україні GSK приділяє особливу увагу інформаційно-освітнім програмам про цінність вакцинації за допомогою організації численних освітніх програм для фахівців охорони здоров'я, батьків, журналістів, проведення таких масштабних заходів, як щорічний Вакцинний саміт. Ефективним джерелом інформації є також створений компанією GSK веб-ресурс «Мої щеплення».
GSK – один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров'я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще і жити довше.
Підрозділ GSK Vaccines – № 1 у світі за часткою у грошовому вираженні ринку вакцин за результатами 2018 року. Має 100-річну історію інновацій у вакцинології та найширший портфель вакцин. Сьогодні понад 2500 дослідників GSK сфокусовані на розробці нових вакцин.
GSK розробила вакцини проти 21 із 31 захворювання, які в даний час можна попередити за допомогою вакцинації, щоб допомогти захистити людей на всіх етапах їхнього життя. Ще 16 нових кандидатних вакцин знаходяться на різних етапах розробки. Серед них перша кандидатна вакцина проти туберкульозу, яка демонструє ефективність у людей уперше за 100 років. У довгостроковій перспективі GSK прагне розробляти інноваційні вакцини, у тому числі вакцини проти хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ), рино-синцитіального вірусу, а також прогресивні новинки в таких сферах, як стійкість до протимікробних препаратів та терапевтичні вакцини.
Сьогодні GSK виробляє 40 вакцин, щодня виготовляючи і відправляючи людям, які живуть у 158 країнах, понад 2 мільйони доз імунобіологічних препаратів. Приблизно кожна четверта дитина у світі захищена від захворювання вакциною, виробленою компанією.
Понад 25 років GSK інвестує в розвиток ад'ювантних технологій, розроблених для посилення імунної відповіді на вакцини. Це особливо важливо для тих, хто схильний погано реагувати на вакцинацію, наприклад пацієнтів з ослабленим імунітетом і літніх людей.
Підтримуючи прагнення прогресивного світового співтовариства забезпечити ефективною вакциною максимальну кількість людей по всьому світу, у 2018 році GSK передала міжнародній організації GAVI (Глобальний альянс із вакцинації та імунізації) більш ніж 120 мільйонів доз вакцин проти пневмококової інфекції, ротавірусної інфекції і раку шийки матки. 270 мільйонів доз вакцин, вироблених компанією, відправлено ЮНІСЕФ для реалізації Глобальної ініціативи з ліквідації поліомієліту.
2020 року компанія включилась у світову боротьбу з коронавірусною інфекцією COVID-19, використовуючи наукові знання та досвід, якими володіє.
GSK співпрацює з компаніями та дослідницькими групами по всьому світу, вивчаючи перспективних кандидатів на вакцину проти COVID-19 з використанням інноваційної ад'ювантної технології. Застосування ад'юванту має особливе значення в пандемічній ситуації, оскільки може зменшити кількість необхідного білка вакцини на одну дозу, дозволяючи виробляти більше доз вакцини, що сприятиме захисту більшої кількості людей.
14 квітня 2020 року GSK оголосила про об'єднання зусиль з фармацевтичною компанією Sanofi. Очікується, що результатом такої безпрецедентної співпраці стане розробка вакцини проти COVID-19. Беручи до уваги надзвичайну гуманітарну і фінансову проблему пандемії, обидві компанії вважають, що глобальний доступ до вакцин проти COVID-19 є пріоритетним завданням і прагнуть зробити вакцину доступною для населення через механізми, що забезпечують справедливий доступ для людей у всіх країнах світу. Паралельно компанія співпрацює з науковцями з Університету Клівленду та компанією Clover Biopharmaceuticals, Vir Biotechnology and Xiamen Innovax Biotech Co., Ltd.
Для підтримки зусиль із боротьби з пандемією GSK пожертвувала 10 млн доларів спеціальному фонду, заснованому спільно ООН та ВООЗ[xxv]. Більш детальну інформацію щодо дій компанії в боротьбі з COVID-19 можно знайти на глобальному веб-сайті компанії GSK.
GSK ретельно стежить за ситуацією з пандемією COVID-19 і підтримує глобальні зусилля по боротьбі з вірусом. Відповідь GSK на спалах коронавірусу зосереджена в трьох сферах: безпека і здоров'я працівників, безперервність бізнес-процесів та наша стратегічна відповідь на глобальну ситуацію.
GSK продовжує поставляти лікарські засоби та вакцини в Україну, а наші співробітники підтримують безперервність всіх важливих бізнес-процесів GSK для забезпечення безперебійного функціонування всієї діяльності в період превентивних заходів проти COVID19, запроваджених в Україні.
Вакцинація можлива тільки на підставі рекомендацій Вашого лікаря. Перед проведенням вакцинації обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. Для отримання більш детальної інформації про вакцинацію або захворювання зверніться до Вашого лікаря.
Матеріал створении ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна».
Більше інформації про компанію GSK в Україні та світі можна отримати на сайті ua.gsk.com або звернувшись до ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна»: 02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, тел. (044) 585-51-85.
Читай також: Вакцинація від ВПЛ як профілактика онкології
Фото: depositphotos.com
