Синдром струсу дитини – це не міф, а сумна реальність, яка може призвести до інвалідності і навіть смерті малюка. Чому так мало про це говорять? Заколисувати дитину чи ні? Як уникнути трагедії? Розбираємось у деталях із дитячим неврологом Медичного центру Берсенєва Владиславою Кулик.

Про синдром струшеної дитини лікарі говорили завжди, але не завжди батьки готові були про нього чути. Сама по собі ця теорія довго не була надто популярною у суспільстві. Все змінилося в 1997 році, коли у Великобританії стався кричущий випадок: юна няня Луїза Вудворд сильно струснула дитину, щоб заспокоїти. Малюк загинув, а дівчина була засуджена за вбивство немовляти. Про синдром струшеної дитини заговорили на повний голос, але, на жаль, і досі далеко не всі батьки, бабусі, дідусі та няньки знають про це.

«Всіх дітей заколисують і трясуть для того, щоб вони засинали, і ніхто ще не постраждав», - цей аргумент часто звучить із вуст тих, хто доглядає малюків. А ось тут хочеться сказати: стоп!

Заколисувати чи ні?

Потрібно чітко розуміти різницю між заколисувати та трясти! Плавне похитування в дитячому візку, ліжечку, на руках чи слінгу не завдає шкоди. Ці рухи імітують відчуття дитини в утробі. Вони повільні, контрольовані і не створюють різкого прискорення, яке може призвести до пошкодження мозку.

Коли ж у паніці або в нападі роздратування дорослий дитину різко струшує, особливо без підтримки голови, то це вже не похитування, а справжнісінька тряска! І вона неприпустима, бо може мати тяжкі наслідки для здоров'я дитини на майбутнє.

Чому він плаче?

Буває таке, що нічого начебто не відбувається – дитина сита, суха, у неї немає видимих причин для занепокоєння, а вона плаче. І це може бути цілком природно. Адже плач є одним із способів комунікації немовляти з дорослим, який його доглядає. І він не завжди вказує на проблеми. До 3-х місяців дитина може плакати без видимої причини до трьох годин на день! Це так званий фіолетовий плач. Період фіолетового плачу починається після двох тижнів після народження і може тривати до 3-х місяців.

Завжди пам'ятайте, що дитина плаче не у вас и не тому, що ви погана мама, а тому, що у неї є якась незадоволена потреба. Її і треба постаратися визначити. Наприклад, дитина замерзла, голодна, мокрий підгузок, болить животик або вона просто хоче відчути тепло вашого тіла. Так, буває таке, що плач – це просто бажання відчути маму поряд. Але мама починає хвилюватися і намагається всіма способами заспокоїти дитину, а саме інтенсивно качати маля, трусити. Деякі батьки навіть підкидають дитину, бо тоді вона замовкає а іноді сміється (що насправді є реакцією страху на підкидання!)

Ні в якому разі не трусіть дитину, не підкидайте, не плескайте по спині чи попі, не підвищуйте голос.

Що таке синдром струшеної дитини (ССД) і в чому його небезпека?

Будь-яка з перерахованих вище дій може призвести до внутрішньо-черепної травми, яка в медичною літературі відома під назвою «синдром струшеної дитини». Цей небезпечний для здоров'я і життя синдром розвивається через те, що у немовлят слабко розвинені м'язи шиї, які ще не можуть утримувати голову. Струшування голови призводить до пошкодження головного мозку, крововиливу в сітківку ока. Під час струсу також легко пошкодити лицьові кістки, ребра, ключиці та лопатки.

Факт! За даними Американської академії педіатрії, щорічно в США фіксується до 1300 випадків синдрому струшеної дитини, причому приблизно 25% з них закінчуються летально. До 80% дітей, що вижили, залишаються з незворотними пошкодженнями мозку, сліпотою, епілепсією та розумовими відхиленнями.

За яких обставин може виникнути ССД

Найжахливіше в тому, що синдром струшеної дитини найчастіше виникає з вини тих, хто бажає дитині тільки добра! Більше 80% випадків – це результат впливу на дитину одного з батьків, решта 20% – це результат неправильних дій старших родичів, нянь або безграмотних «фахівців». ССД може статися при таких обставинах:

• неправильне носіння або інтенсивне заколисування дитини,
• надто різкі рухи під час динамічної гімнастики,
• підкидання малюка вгору з метою гри,
• жорстоке поводження з дитиною, наприклад, коли мама у розпачі б'є малюка по попі.
• аварії та ДТП, падіння та інші травматичні випадки.

Ми з'ясували, що трясти дитину і дуже інтенсивно качати, підкидати вгору категорично не можна. Тема фізичного насилля щодо малюка – взагалі стоїть за гранню. А ще будьте уважні, коли обираєте фахівців з динамічної гімнастики, масажу, раннього плавання тощо.

Можливі наслідки від струсу дитини

Дитина погано вчиться, вона не має концентрації уваги, погана пам'ять… Це виявиться вже у шкільному віці, і батьки відчайдушно ходитимуть до психологів та невропатологів, намагаючись вплинути на результат. На жаль, не завжди це легко, а іноді подібні процеси незворотні. Далеко не завжди наслідки ССД виявляються відразу, їх не завжди може помітити навіть фахівець, якщо огляд станеться через кілька років після інциденту. І важливо, аби батьки розуміли, на скільки багато проблем зі здоров'ям дитини можна було б уникнути, якби свого часу її просто не трясли!

Наслідками синдрому струшеної дитини можуть бути:

• нездатність до навчання;
• фізичні порушення;
• порушення зору чи сліпота;
• порушення слуху;
• мовленнєві порушення;
• церебральний параліч;
• судоми;
• розлади поведінки;
• когнітивні порушення;
• смерть.

Важливо! Як би дитина не плакала, у якому б стані ви не були, – зберігайте спокій та не трусіть дитину! Щоб зняти напругу, покладіть її на безпечне місце, зробіть дихальну гімнастику, вийдіть з кімнати, візьміть себе в руки і тільки після цього повертайтесь до малюка. Якщо приступи люті та роздратування з'являються у вас неодноразово, зверніться до фахівця. Подумайте про те, що наслідки ваших спалахів можуть вартувати дитині здоров'я і навіть життя. І не забувайте про планові відвідування дитячого невролога, який вчасно помітить зміни та зможе вжити необхідні заходи, якщо побачить, що є для цього підстави. Бережіть себе та малюка!