Як показує практика, найчастіше дитина або дорослий сідає у власному ліжку і деякий час сидить. Однак іноді «сновиди» встають, ходять у своїй кімнаті і навіть виходять за її межі.
Цікаво! «Сновидам» властиві прості рухи, які вони часто повторюють. Однак у деяких із них вночі прокидається їхній істинний талант - наприклад, художні здібності або вміння грати на музичному інструменті.
Своїм близьким людям «лунатики» здаються досить дивними і трохи лякають їх. Дійсно, побачити вночі людину зі скляним виразом обличчя без прояву будь-яких емоцій та з широко розкритими очима - видовище не з легких.
На жаль, люди, схильні до сомнамбулізму, втрачають почуття небезпеки. Ця особливість захворювання робить їх потенційно небезпечними для себе і близьких. Згідно з медичною статистикою, у дорослих, які страждають від лунатизму, ймовірність нанесення шкоди приблизно вдвічі вища, ніж у малюків.
Зазвичай напад лунатизму виникає без видимих причин і проходить теж спонтанно. Дорослий або дитина спокійно повертається до себе в ліжко або може лягти в будь-якому іншому місці.
Іноді «сновиди» розмовляють уві сні - цей стан медики називають сноговорінням. Але так відбувається не завжди.
Читай також: Тривожність у дітей: яка ефективність когнітивно-поведінкової терапії
Під час нападу людина дуже погано сприймає звернення до неї. Розбудити її в такі моменти дуже важко. «Сновида» після різкого пробудження може злякатися і нічого не пам'ятати. Фахівці вважають, що епізоди сомнамбулізму супроводжуються амнезією, тому запитувати «що ти тут робив?», «навіщо ти прийшов?» просто марно.
Дитячий лунатизм: коли він проходить?
Найчастіше діти ходять і розмовляють уві сні у 4 - 8 років. Без спеціального лікування напади зникають у підлітковому віці.
Лікування лунатизму в дитини передбачає:
- консультацію фахівця,
- за необхідності курс поведінкової терапії,
- вживання легких седативних препаратів,
- зниження психоемоційного перенапруження,
- зменшення фізичного навантаження,
- дотримання режиму сну.
фото: shutterstock
