Очікування. Коли ми приходимо до лікаря, нам хочеться підтримки і співчуття. Як мінімум, щоб нас вислухали до кінця. Найкраща консультація - це коли стає легше навіть після спілкування з лікарем.
Реальність. Замість цього я сиджу в кабінеті зі своєю маленькою дочкою. «Матусю, приймайте це і те». На мої запитання: «Навіщо?» відповіді немає, але лікар вже роздратований: «Бо я вам це призначаю».
Часто ми відчуваємо зневажливе ставлення, ніби нас сварять за якусь провину. Я не просто так кажу тут «ми». Я хоча і лікар, але теж стикалася зі зневажливим ставленням лікарів. Тому що я - мама і на прийомах у інших фахівців була звичайнісінькою жінкою і добре відчула, що таке знецінення. Саме тому історія про комунікацію з лікарем - вона і про мене теж.
Чому так відбувається?
У радянському і в пострадянському просторі спілкування лікаря і пацієнта відбувається патерналістською моделлю. Тобто лікар - це людина, вища за рангом, яка має знання, а пацієнт просто повинен виконувати призначення, а не ставити запитання. Сьогодні медицина йде від цієї моделі до моделі партнерської, і як швидко ми прийдемо - буде залежати і від лікарів, і від пацієнтів.
Читай також: Що таке емоленти і навіщо вони потрібні? Розповідає дерматолог
Консультація, як це повинно бути, - це діалог експертів із прийняттям спільного рішення, де лікар розуміє позицію пацієнта, поважає її. Тривоги, очікування, досвід хвороби - це все повинен брати до уваги лікар, спілкуючись із пацієнтом. Лікар - експерт із медичних знань, але пацієнт - експерт зі свого життя, його якості. На лікарських конференціях про навички спілкування вже почали говорити, адже за кордоном вони стоять поруч із клінічними навичками.
Що робити?
Просити лікаря пояснити, поділитися сумнівами і тривогою - це норма. Сучасні лікарі вчаться комунікації і раді, коли пацієнт допомагає, дає зворотний зв'язок. Якщо ні, і ви натикаєтеся на опір, зневагу, то завжди можна змінити лікаря. Сьогодні є багато варіантів, від приватної клініки до державної, де завдяки реформі теж ми маємо право вибору.
Головне, що мені хочеться сказати, - це те, що ми не повинні боятися ставити запитання і не повинні почувати себе винними. Бути «незручними пацієнтами» - це бути нормальними пацієнтами.
Наш автор і фахівець:
Фото: shutterstock, depositphotos
Більше корисної інформації ти знайдеш у новому випуску журналу «Твій Малюк» №12 / 2018. Підпишись, щоб бути в курсі новин першою!
