На щастя, ми не знаємо, як звучать тривожні сирени, але можна припустити, що це дуже голосно та вкрай неприємно. Такі звуки, якщо їх все ж таки вирішать випробувати на людях, можуть сильно налякати дитину. Тому варто заздалегідь провести превентивну бесіду. Як це зробити, що говорити і як тренуватися розповіла на прикладі розмови із донькою психолог Світлана Ройз.
Мій алгоритм розмови:
- А пам'ятаєш, звуки, які нам говорять про те, що потрібно швидко увімкнути увагу і щось робити? Наприклад, чайники, які свистять, коли вода закипіла. Коли чуєш такий звук, що треба робити?
- Зняти чайник із плити.
- А коли в машині сигналізація спрацьовує, про що це каже і що треба робити?
- Отже, хтось намагається влізти.
- І що ми робимо? - Підходимо до вікна або йдемо до машини.
- А пожежна сигналізація навіщо? У мене в Студії вона якось спрацювала. У неї такий страшний звук
– Значить, пожежа.
- Так, значить, є дим або вогонь і терміново потрібно гасити, та викликати пожежників.
Є ще звуки, які говорять про те, що може бути землетрус, військова небезпека. Коли я навчалася у школі, ми тренувалися – почути звук та швидко виходити зі школи.
Нам потрібно натренувати реакцію, і важливо знати, що такі сирени справні та працюють. Наприклад, якщо почуємо сирену – потрібно взяти документи, гроші, речі, найважливіші іграшки, кішку, і виходити на вулицю чи у спеціальні місця.
Незабаром буде таке тренування. Ми почуємо звук такої сирени – буде перевірка, чи вона працює. Нам зараз нічого не загрожує. Ми в безпеці. І нам нічого не потрібно робити. Але важливо розуміти, чи вона працює, чи чуємо ми її?
- Ми точно не в небезпеці?
- Зараз точно ні. Але ж завжди потрібно тренуватися, щоб бути готовими до всього.
Я не знаю, який буде звук, але він точно буде дуже неприємним та гучним. Покричи зараз неприємним звуком - як чайник, а ще голосніше, а ще голосніше і неприємніше.
І, видаючи гидкі гучні звуки, ми сміялися і зняли напругу розмови.
Принцип – йдемо від меншого до більшого, говоримо та пропонуємо дії, завершуємо грою (якщо йдеться про звуки – видаємо звуки) та відчуттям безпеки. Кожна розмова на тривожну тему має супроводжуватися запропонованими діями та відреагуванням.
У мене, звичайно, страх і водночас лють від того, що наприкінці 2021 року нам доводиться вчити дітей не боятися тривожної сирени.
Але ж ми всі разом і впораємося.
Фото: depositphotos
