Жити з аутизмом - це не так романтично, як іноді може здатися в ейфорії після 2 квітня. Жити з аутизмом - це важка робота. Для дитини з аутизмом, для сім'ї, а головне, для мами.
І успіх цієї роботи залежить від багатьох факторів:
- чим кращі у тебе початкові умови (чим раніше продіагностовано дитину, чим легші самі прояви аутизму, чим менше вражена нервова система, мозок, імунна система тощо)
- чим більше у тебе ресурсів:
- грошей (а їх потрібно чимало - тільки на корекційні заняття треба 7 000-10 000 грн. на місяць),
- часу (а це цілодобово),
- енергії і моральних сил,
- підтримки сім'ї та оточуючих;
- чим більше ТИ САМА ЗНАЄШ, читаєш, вчишся, переймаєш досвід інших батьків;
- чим ти сміливіша, розумніша, упертіша;
- чим ти чуттєвіша і чим краще розумієш і відчуваєш дитину;
- чим більше ти вкладаєш, ПРАЦЮЄШ, ТРУДИШСЯ! ЩОДНЯ!
- чим сильніша твоя віра в те, що все буде добре; чим сильніша надія «а може навіть трошки краще»; і чим більша твоя ЛЮБОВ, приймаюча, розуміюча ...
Тим більше шансів у вас обох. Тим більше ймовірності, що дитина буде жити в цьому світі, в цьому суспільстві хоч якось самостійно.
А зарплата твоя на твоїй пекельній роботі заради найріднішої людини на світі - це її маленькі великі досягнення.
Малюк зможе якось ... сказати слово. Показати на зображенні, чого він хоче, замість бурхливої істерики. Чи зможе сказати невелике речення. Навчиться відповідати на запитання. Навчиться їх ставити. Одного разу зрозуміє, що ти його Мама. Одного разу обійме. Одного разу дозволить чужому хлопчику з ним познайомитися. Одного разу зрозуміє, що ескалатор - це не страшно. Одного разу, зможе почекати маршрутку цілих 5 хвилин без тривоги й істерики. Одного разу у тебе вийде пояснити дитині-аутисту, чому вам потрібно йти новим маршрутом або чому змінюється її жорсткий розпорядок сьогодні.
Одного разу вже можна буде їй пояснити, що стрибати і махати руками, бігати колами і видавати дивні звуки не потрібно на вулиці та в громадських місцях, а вдома можна розслабитися. Одного разу малюк зрозуміє правила гри в доганялки. Одного разу навчиться читати. Одного разу, він навчиться кататися на велосипеді і рулити, а може навіть вчасно гальмувати.
Одного разу дитина навчиться говорити тобі «Я тебе люблю», і одного разу, зрозуміє, що ці слова й емоції означають.
І одного разу ... ти дуже сподіваєшся на це .... Одного разу ти зрозумієш, що можливо, вона виживе у цьому світі без тебе.
Ось така у нас робота, наші будні ...
У нас бувають різні дні - важкі дні, жахливі дні та дні, які хотілося б забути, але завдяки цим дням ми вміємо помічати навіть невеликі радості та цінувати те хороше, що нам зустрічається на життєвому шляху. І діти наші найкращі вчителі в цьому.
А головне, як сказав мій Тіма, «Ніякої катастрофи не буде».
Ольга Ладна
мама-блогер
