Крихітці відомо, як б’ється мамине серце. Після народження слух у немовлят дещо пригнічується, але вже з другого тижня життя дитина може чути різні звуки та навіть реагувати на них.

Перевірка слуху в домашніх умовах

Приблизно у місяць маля вже досить добре чує навколишній світ. Але дитина все ще може не прокидатися від різких звуків, навіть коли сусіди роблять ремонт. Стосовно цього переживати не варто: в утробі малюк звик до фонового шуму й тепер може не реагувати на нього. Крім того, чутливість сну залежить від його фази. Але брязкальця й музичні іграшки мають привернути увагу немовляти. Дитині починають подобатися мелодійні звуки, наприклад, ті, які видає мобіле над ліжечком. Немовля на декілька секунд завмирає, дослухаючись. Інколи можна помітити, як дитина повертає голівку в сторону,з якої лунає звук.

Читай також: 2 види лихоманки в дитини: як збивати температуру правильно?

Після того як малюк навчиться тримати голову, можна перевірити його реакцію на звук. Підійди до маленького так, щоб він тебе не побачив. Подзвони у дзвіночок або потряси брязкальцем. Немовля має повертати голову, шукаючи, звідки лунає звук.

У віці старше місяця крихітка може реагувати на різні музичні твори. Батьки помічають, що малюків краще заспокоюють жіночі голоси, але радимо знайти ту мелодію, яка сподобається саме твоїй дитинці. Адже навіть у місяць у немовлят вже можуть бути свої музичні вподобання.

Є причина

Лікарі виділяють ряд факторів, які могли вплинути на формування слуху дитини. Відомо, що майже половина всіх порушень слуху у дітей має вроджений або ранній характер. Причини цього явища дуже різні. Залежно від того, який відділ органу слуху постраждав, може виникнути кондуктивна або сенсоневральна приглухуватість.

Кондуктивна приглухуватість представляє собою ураження звукопровідної системи та виникає через різноманітні ушкодження зовнішнього й середнього вуха, такі як захворювання зовнішнього слухового проходу, барабанної порожнини та слухової труби, а також вади розвитку.

Сенсоневральна приглухуватість – це ураження звукосприймаючої системи. Виникає через негаразди рецепторного апарату равлика або змін у корі головного мозку.
Це може статися під час вагітності, у момент пологів або після них. Переважна більшість проблем зі слухом у малюків – це сенсоневральна приглухуватість. Кондуктивна зустрічається не так часто, буває результатом ускладнення хвороби.

Існують фактори ризику, які збільшують імовірність вроджених порушень.

• ˜Спадковість (приглухуватість або глухота є у когось із батьків або близьких родичів дитини).
• ˜Інфекційні захворювання у матері під час вагітності, передусім – герпетична та цитомегаловірусна інфекція, грип, краснуха, токсоплазмоз.
• ˜Негаразди протягом вагітності (гестози, резус-конфлікт, загроза передчасних пологів, неправильне передлежання плоду та інші).
• ˜Лікування матері під час вагітності ототоксичними препаратами: антибіотиками, саліцилатами.
• Якщо присутній один або більше факторів, до таких малюків придивляються з особливою увагою і призначають додаткові обстеження слуху.

Способи діагностики

Порушення слуху у немовляти має ряд негативних наслідків. У першу чергу – це порушення розвитку мовлення, а у деяких випадках і відхилення у формуванні інтелекту, особистості дитини. Тому раннє виявлення дефектів слуху є надзвичайно важливим.

За призначенням лікаря дитині можуть провести перевірку слуху вже з перших днів життя. Найчастіше використовують такий спосіб діагностики, як отоакустична емісія. Він абсолютно безболісний і не займає багато часу – до п’яти хвилин. Для цього навіть не доведеться будити малюка. Для старших діток, які вже можуть співпрацювати, застосовуються інші методи перевірки слуху. Лікар підбирає їх залежно від віку та стану малюка.

Ускладнення після хвороби

Найчастіше до часткової втрати слуху призводить запалення середнього вуха, або отит. У дітей отити трапляються частіше, ніж у дорослих – це зумовлено фізіологією. У гострий період хвороби слух знижується в результаті появи рідини в середньому вусі. Але слух має повністю відновитися через 2-3 тижні після зникнення основних симптомів. Якщо ж цього не сталося і малюк продовжує недочувати, слід звернутися до отоларинголога для подальшого обстеження і лікування.

Причиною погіршення слуху можуть бути аденоїди. У такому разі (окрім погіршення слуху) малюк страждатиме на часті нежиті та матиме ускладнене носове дихання.

Трапляються випадки, коли ускладнення на слух дає грип. Причиною недочування може стати й сірчана пробка у вусі. Лікар зможе сказати точніше після того, як огляне дитину.

Методи лікування 

Результативність лікування напряму залежить від того, як швидко було виявлено приглухуватість. Своєчасне лікування дозволяє повністю або частково відновити слух. Найчастіше раптова втрата слуху лікується медикаментозно, а хронічна приглухуватість усувається завдяки використанню слухових апаратів. Сучасні цифрові пристрої використовуються навіть у малюків. Вони виготовляються і підлаштовуються індивідуально.

Дієвим методом реабілітації слуху та мови у дітей, які народилися глухими, є імплантація електродних систем у внутрішнє вухо. Це кохлеарна імплантація. Операція проводиться малюкам 1-3 років, що дозволяє за кілька років розвинути слух і мовлення до рівня однолітків.

Щоб запобігти недузі 

Батькам слід бути уважними до малят. Якщо дитина часто не реагує на прохання, варто не сварити, а перевірити слух в домашніх умовах. Це дуже просто. В тихій кімнаті скажи щось пошепки і попроси повторити. Якщо з цим у малюка виникають проблеми, зверніться до лікаря – сурдолога.

Уникай чинників, що можуть призвести до погіршення слуху. Це зокрема вплив сильного шуму: ремонтні роботи, надто гучна музика, шум від важкої техніки. Також на слух погано впливає тривалий перегляд телевізора, комп’ютерні ігри (особливо з гучним звуком). А улюблену музику краще слухати без навушників.

Щоб не пошкодити барабанну перетинку, не чисть малюку вушка ватними паличками. Крім цієї небезпеки, є ще ризик загнати вушну сірку глибше – замість того щоб дістати.

Наш фахівець

Діна Тимошенко-Ушакова,

завідуюча психолого-медико-педагогічною
консультацією

м. Ірпінь

Для того, щоб дитина з порушенням слуху і мовлення виросла щасливою та змогла реалізуватися, потрібно починати її навчання одразу після виявлення проблеми.  

Краще, звичайно, звернутися до сурдопедагога і розробити план дій. Якщо немає такої можливості, потрібно організувати навчальне середовище вдома: постійно розмовляти з дитиною, все називати, коментувати, пояснювати та проводити заняття з розвитку фонематичного слуху та формування вимови, обов’язково формувати словесне мовлення у спільній діяльності протягом дня. Тобто говорити з малюком про все, чим ви займаєтесь, що плануєте, що бачите.

Говорити потрібно однією мовою, у нормальному темпі, не поспішаючи, щоб дитина бачила ваше обличчя. Чітко та виразно вимовляйте усі слова, дотримуйтесь інтонації. Будьте певні: щоденна копітка робота разом із малюком обов’язково принесе позитивні результати. Життя вашої дитини буде повноцінним і змістовним!