Батьки завжди бажають своїм дітям лише найкращого, проте часто побудувати чесний і відкритий діалог буває важче, ніж здається на перший погляд. Викладачка Гарвардської вищої педагогічної школи та логопедка  ділиться з мамами та татами порадами, інструментами та ефективними методами спілкування з дітьми, щоб розмови про важливе були жвавими та цікавими.

Ця книжка полегшує комунікацію з дітьми та виводить її на якісніший рівень.

Публікуємо уривок із книги:

Ми часто вважаємо емпатію «хорошою рисою», пов’язаною з гарною поведінкою чи благодійними пожертвами. Або ж чимось приємним і милим, що викликає такі самі емоції, як перегляд дитячої освітньої телепрограми «Наш сусід містер Роджерс». Та насправді емпатія значно потужніша й цікавіша. Емпатія — це про відкритість до світу. Замість бути оточеними високими стінами, ви — ніби «пористі». Йдеться не лише про негативні емоції — проявляти емпатію можна і щодо приємних почуттів. Це ключ до прив’язаності, розуміння й любові, що притаманні наповненій особистості. Емпатія допомагає дітям соціалізуватися й не бути жорстокими, а також виходити за межі індивідуальних бульбашок. Відчуття емпатії готує дитину до вибудовування значно глибшої та змістовнішої близькості.

Насправді здатність до емпатії закладена в дітей від природи, і її потрібно плекати. Це як паливний бак в авто, який треба поповнювати. Дитина з емпатією розуміє, що насправді відчуває інша людина, і проявляє себе так, щоб і її саму сприймали в усій повноті. Вона пізнає істинну суть інших людей, заразом даючи їм змогу пізнавати її. А здатність відчувати й проявляти емпатію вибудовується в дитинстві й поза ним.