У цих змінах немає нічого загадкового — це звичайна фізика й хімія, які працюють просто під ногами.
Чому сніг скрипить не завжди
Біле зимове покривало складається з крихітних кристалів льоду. Якщо мороз значний, нижче 10 градусів, ці кристали стають дуже твердити й ламкими і коли ми наступаємо на такий заморожений сніг, вони руйнуються й труться один об одного. Саме ці мікроскопічні тріщини та тертя й дають характерний сухий скрип.
Коли температура підвищується хоча б на кілька градусів, поверхня кристалів починає підтавати. Вони стають м’якшими, частково злипаються, і звук слабшає або зникає зовсім. Наприкінці лютого це трапляється часто: вдень сніг підмокає, уночі підмерзає, його структура змінюється — тому й звук щоразу інший.
Отже, справа не в «особливому» снігу, а в температурі й стані льодових кристалів.

Звідки береться запах після дощу
Запах, який ми відчуваємо після дощу, має навіть власну назву — петрикор. Так його назвали хіміки, коли описували аромат, що з’являється після опадів на сухій землі.
Звідки ж він береться, цей петрикор? Земля, це дім для безлічі мікроорганізмів – зокрема в ґрунті живе бактерія роду Streptomyces. Ці малюки виробляють особливу речовину, що вчені називають «геосмін», і саме вона головне джерело такого приємного «земляного» аромату. Коли дощові краплі падають на суху землю, вони підкидають у повітря дрібні аерозольні частинки з цими сполуками і наші носи відчувають знайомий запах.
Якщо перед дощем стояла суха погода, аромат зазвичай сильніший, бо речовини встигли накопичитися на поверхні ґрунту й рослин.

Чому взимку запах інший
У холодному повітрі молекули рухаються повільніше, тому запахи поширюються слабше. До того ж наприкінці зими земля часто волога або ще мерзла, рослини перебувають у стані спокою, а мікроорганізми менш активні. Тому й аромат після зимового дощу зазвичай тонший.
Навесні, коли ґрунт прогрівається й усе довкола оживає, запах стає більш насиченим — просто тому, що процеси в природі активніші. І ми відчуваємо обнадійливий аромат весни.
Коли звертаєш увагу — помічаєш більше
Скрип снігу й запах дощу — це не поетичні образи, а цілком конкретні явища. Ламаються кристали льоду, піднімаються в повітря частинки ґрунту, рухаються молекули. Звучить буденно, але варто прислухатися — і звичайна прогулянка раптом наповнюється деталями, які легко пропустити в поспіху.