Ексклюзивне інтерв'ю Гордона Ньюфелда: секрети прив'язаності та вирішення конфліктів

Ти багато чула про теорію прив'язаності та мрієш познайомитися з її автором особисто? У жовтні в Києві у тебе буде така можливість, адже до столиці з семінарами про стосунки з дітьми та у парі приїжджає сам Гордон Ньюфелд

Всесвітньо відомий клінічний психолог, психотерапевт, автор підходу про розвиток особистості, заснованого на концепції багаторівневої прив'язаності, Гордон Ньюфелд у жовтні проведе у Києві три семінари про дитячо-батьківські стосунки і стосунки в парі. Провідний представник психології розвитку і засновник Інституту Ньюфелда - міжнародної організації, яка допомагає батькам і фахівцям застосовувати психологію розвитку до виховання дітей, відкриє революційний погляд на виховання і стосунки на основі прив'язаності.

Перед цією найбільшою подією, де зберуться учасники з усіх куточків України і не тільки, ми поставили Гордону Ньюфелду кілька запитань, які хвилюють кожного з батьків. І отримали такі важливі, розгорнуті і дуже цікаві відповіді.

Інтерв'ю Гордона Ньюфелда спеціально для «Твій Малюк»

  • Деякі мами і тата не втручаються в конфлікти дітей на дитячих майданчиках, надаючи їм можливість розбиратися самостійно. Батьки намагаються дати дітям їхній особистий досвід, виховують вміння «постояти за себе», орієнтуватися в будь-якому колективі і правильно поводитися в суспільстві. Наскільки важливий цей досвід у житті маленької дитини, чи допоможе він у вирішенні власних проблем і життєвих ситуацій?

Г.Н .: Звичайно, дітям можна і потрібно давати можливість розбиратися в різних ситуаціях самостійно, але тільки за умови, що вони досить розвинені, щоб справлятися з цими ситуаціями. В іншому випадку їхні рішення підтримувати хороші стосунки з іншими можуть, насправді, шкодити їхньому власному розвитку. Діти (як і дорослі) можуть бути у злагоді з іншими через дуже неправильні причини і робити це неправильними способами: йти на компроміс на шкоду своїй індивідуальності та цілісності, боячись образити іншого, з бажання подобатися, пригнічуючи свої емоції, приймаючи залежну роль, пригнічуючи інших і так далі. Перед тим, як дозволяти дітям самостійно вирішувати свої питання, добре б переконатися, що діти вже вміють не втрачати себе у спілкуванні з іншими, можуть відчувати внутрішній конфлікт у соціальній взаємодії, здатні до врівноваженого переживання і вираження. До цього часу, ми, дорослі, повинні режисерувати соціальну взаємодію дітей, щоб зберігати гідність усіх сторін, забезпечувати соціальну справедливість, захищати вразливих, стежити, щоб не затоптали паростки індивідуальності, і допомагати безпечно виражати емоції.

  • Очевидно, що зараз актуальна проблема материнської втоми і вигорання. Жінки вдома нудьгують, втомлюються від побуту і від одноманітності. Чи повинні мами відпочивати від дітей? Який найкращий вихід Ви бачите для матусь у декреті?

​ньюфелд

Г.Н .: Якщо материнство стає роботою, тоді так, вона виснажує. Також якщо воно продовжує бути роботою, воно може розчаровувати через те, що результат видно не відразу, його важко виміряти і він не визнається в сучасному світі. Я впевнений, що однією з причин материнської втоми сьогодні є непомірне навартаження працею. Незважаючи на всі зручності в наших будинках, «коло прив’язаності» швидко зникає.

Я щиро співчуваю всім тим багатьом матерям, у яких немає доступу до їхніх родичів, бабусь із дідусями, релігійних громад, що підтримують, чи справжніх сусідів. Але справжня цінність материнства виражається не в тій роботі, яку виконує мама, а в тому, ким вона є для дитини. Головне служіння мами в тому, щоб бути, а не в тому, щоб робити. «Працювати мамою» стомлює, а «бути мамою» наповнює.

Так, відповіддю на роботу була б можливість знайти місце відпочинку, і це може бути відпочинок, навіть і від власної дитини, якщо є можливість. Але мама ніколи не повинна транслювати подібне послання дитині, бо це підриває віру дитини в те, що мама завжди може з нею впоратися. Інакше це буде руйнівним для дитини.

Ключовим для вирішення проблеми буде знайти ВІДПОЧИНОК у ГРІ, яка не обов'язково відділяє маму від дитини, особливо якщо йдеться про маленьку дитину. Справжня гра є формою активованого відпочинку і творить дива із втомою. Непросто знайти гру, яка є відпочинком для мами - музика, придумування історій, танець, рухи, творчість, - все це дає перепочинок маминим емоціям і дозволяє їй по-справжньому БУТИ з дитиною, замість того, щоб постійно перебувати в режимі роботи.

  • Які якості важливі у друзів наших дітей? Чи варто нам контролювати друзів своїх дітей? На що звернути увагу, щоб зрозуміти, що дитині потрібно відпочити від своїх друзів?

Г.Н .: Найважливішими факторами в дружбі наших дітей є те, що вони здатні не «втрачати себе» у стосунках і не втрачати нас у результаті цих стосунків. Коли прив'язаності починають конкурувати - це відбувається, якщо діти не можуть бути близькими і з друзями, і з нами одночасно - тоді друзі будуть перетягувати наших дітей із нашої орбіти, із нашого впливу на них. Але саме ми, дорослі, потрібні їм, щоб стати собою. Однак батькам не легко контролювати дружбу і майже неможливо робити це прямолінійно.

Тому, якщо батьки стурбовані дружбою своєї дитини, краще обмеження і заборони накладати таким чином, щоб вони не сприймалися як безпосереднє втручання в дружбу. З іншого боку, батьки повинні створити структуру і ритуали, які будуть сприяти стосункам із дорослими, а не з однолітками. На цю тему можна ще багато чого сказати, так багато, що я написав книгу, яка присвячена саме цій темі. Тому якщо тема вас дійсно цікавить, я б рекомендував вам цю книгу.

  • Чи є різниця між вихованням дівчаток і вихованням хлопчиків? До чого потрібно готуватися батькам тих або інших?


Г.Н .: Так, дівчата і хлопці відрізняютсья як за будовою мозку так і за будовою тіла. Але якщо говорити про умови, необхідні для розвитку особистісного потенціалу, то вони абсолютно однакові. І дівчата, і хлопці потребують глибоких надійних стосунків із дорослими, що піклуються про них. І хлопчикам, і дівчаткам необхідний простір для безпечного вираження своїх емоцій. І дівчаткам, і хлопчикам потрібно, щоб у їхньому житті були дорослі, які від них у захваті. І хлопці, і дівчата мають потребу у великій кількості справжньої гри, щоб природа могла виконувати свою роботу з їх дорослішання. І дівчаткам, і хлопчикам потрібно мати можливість виражати себе способом, який не завжди буде відповідати культурним стереотипам, пов'язаним зі статтю дитини.

Оскільки в центрі моєї уваги знаходиться те, що необхідно дітям для реалізації власного потенціалу незалежно від їх статі, я не бачу необхідності думати в категоріях «хлопець» і «дівчина». До того ж, як тільки ви починаєте визначати різницю між ними, ви створюєте нові стереотипи, які можуть обмежувати дівчаток або хлопчиків.

  • Розкажіть, будь ласка, чи варто дозволяти дітям дивитися фільми зі сценами бійок, жорстокості, протизаконних дій. Зараз цього багато в кожному фільмі. Чи не шкодить це психіці дітей?

Г.Н .: У всіх історіях зазвичай є і добро, і зло. Хоча більшість наших казок переповнені насильством. Питання не в тому, чи присутній в історії кримінал, жорстокість або насильство, а в тому, вчиться дитина у поганих хлопців чи у хороших. І питання це більшою мірою стосується прив’язаності, ніж чого-небудь ще.

Дозволити дитині, яка перебуває в стані фрустрації, дивитися фільм про героя, з яким вона асоціює себе, і який висловлює фрустрацію через агресію, буде безумовно не наймудрішим рішенням. Те ж саме справедливо і для шкільного подвір’я. Але нам не треба боятися насильства і жорстокості самих по собі, особливо в історіях, де герою, з яким асоціює себе дитина, не притаманні подібні риси, справедливо названі «поганими». І ми недбало ставимося до своїх обов'язків, якщо ця умова не дотримується для фільмів, які дивиться дитина.

  • Серед ваших семінарів на дитячо-батьківську тематику в Києві буде також семінар для дорослих і про дорослих, про стосунки в парі, про стосунки  між чоловіком і жінкою. У зв'язку з цим одне наболіле питання. Батьки дуже втомлюються з маленькими дітьми, а молоді мами в декреті дуже включаються в немовлят і часто віддаляються від своїх чоловіків. Починаються сварки, непорозуміння, партнерові не вистачає уваги. Пара може не мати часу і бажання не тільки для емоційної близькості, а і для інтимних стосунків. Чи можливо налагодити стосунки і що для цього можна зробити?

Г.Н .: Близькість і турбота - необхідні складові, як стосунків у парі, так і дитячо-батьківських стосунків. Маленькі діти більшою мірою мають потребу в цьому і тому цілком справедливо мають пріоритет у даному питанні. Через це може виникнути відчуття, що на двох вас вже не вистачає. Найважливішим у шлюбі буде знайти таку емоційну і психологічну близькість, у якій не буде місця змаганню з дитиною, і таку турботу, яка більше розкривається у стосунках, ніж ситуативно. Коли партнери дійсно відчувають турботу з боку один одного, діти автоматично виграють від надлишку цього почуття. Тому так, можливо знайти спосіб близькості та турботи і уникнути конкуренції з дітьми, і ми будемо говорити про це на моєму семінарі в жовтні.


Ти хочеш дізнатися докладніше про те, як будувати стосунки в сім'ї на основі прив’язаності? Купуй квитки на семінари, які пройдуть у Києві в жовтні:

  • 11 жовтня - Дисципліна без порушення стосунків
  • 12 жовтня - Від стресу і тривог до психологічної стійкості
  • 13-14 жовтня - Танець стосунків. Близькість і прив’язаності у парі.

До 19 вересня діють акційні ціни раннього бронювання!

Детальну інформацію читай на сайті http://alpha-parents.com.

Сервіси

Календар щеплень

Індивідуальний графік щеплень для малюка

Розрахувати

Календар вагітності

Все що ти хотіла знати про вагітність

Розрахувати

Таблиця прикорму

Дізнайся як правильно вводити прикорм

Подивитися

Нове на сайті

Не тільки пензликом. 10 незвичайних способів малювання для дітей

Куди сходити з дитиною в Києві у вихідні: афіша на 5-6 жовтня

Вітрянка у дитини: чим не можна знижувати температуру

Фолієва кислота у продуктах харчування: де шукати вітамін В9

Прем’єра яскравого тропічного мультфільму «Озі: Голос лісу» та дитяче свято!

Прийомна родина: хто може прийняти дитину до сім’ї, та на яких умовах