Не знаю, як вам, читачкам, але мені, як мамі, завжди було цікаво знати: чи люблять діти співробітників видавництв дитячої літератури читати, і що саме з дитячих книг їм подобається. І ось у нас випала чудова нагода це дізнатися практично з перших вуст у одного із керівників видавництва «Ранок». Наталія Коваль - директор департаменту дитячої літератури, а ще вона за сумісництвом мама шестирічного хлопчика Богдана.
- Наталіє, у вас дуже «дитяча» робота - переглядати безліч літератури для дітей, вичитувати та практично першою читати переклади іноземних дитячих книг. Чому Ви вибрали цю професію?
Здається, це професія вибрала мене. 20 років тому, коли починалося саме незалежне книговидання, я мало знала про видавничі професії. І тим більше не думала, що буду займатися виданням дитячої книги. Проте мене завжди цікавило нове і незвичайне. А в 90-х роках - це був сильний вчинок - піти зі знайомої й зрозумілої професії у досконалу невідомість. Книги я вичитую рідко. Це більше спеціалізація редакторів. А ось вибираю і вивчаю часто.
- На сторінках сайту видавництва «Ранок» є блог ваших співробітників. Серед постів є і Ваші. Вони дуже надихаючі і в основному стосуються розвиваючої літератури для дитини. Крім того, перевірені на особистому досвіді. Скажіть, які книжки на сьогодні найулюбленіші у Вашого сина Богдана?
Мой дитина - «всеїдна» (Сміється - ред.). Сину подобаються різні книги: художні історії, енциклопедії, пізнавальне дозвілля, навчальні зошити. Він із книгами у прямому сенсі з народження, тому кожній вміє знаходити нове застосування. Ми читаємо книги, граємося з книгами, вигадуємо за книгами. Останнім часом його захоплюють квести і лабіринти. Тому в ходу «Мегалічба», «Гігантські Лабіринти». Книги на ніч - «Неймовірні пригоди Мандарини Сергіївни», «Таємне завдання капітана Кепа». Першу читаю я Богдану, другу - він мені (посміхається - ред.).
- Ви з дитиною самі займаєтеся? Чи все ж більше довіряєте викладачам і вчителям?
Обов'язково займаюся сама, коли маю таку можливість. Не довіряти вчителю зовсім - не можна, інакше як дитині бути у школі? Але я досить педантична до методів навчання. Критично ставлюся до стандартної традиційної школи, в якій навчалася я. Активно підтримую реформи, намагаюся залучати батьків і пояснювати переваги альтернативи. Абсолютно впевнена, що зацікавлені і вільні діти досягнуть набагато більших результатів і в навчанні, і в розвитку особистості. Друге для мене навіть важливіше.
- До чого Богдан більше тяжіє: до гуманітарних чи точних наук?
Ми часто жартуємо, що у нас росте другий Кусто. З ранніх років дитина захоплюється підводним світом. При тому, що спеціально ніхто нічого не показував. Знайшлося саме. Якби неподалік була школа з біологічним ухилом, ми точно вчилися б там.
- Зараз є як противники знайомства дітей з гаджетами , так і прихильники, які стверджують, що дитина, яка не вміє поводитися з планшетом або смартфоном, не виживе в сучасному світі. Як ви ставитеся до цього питання?
Спокійно. Я показую переваги гаджетів і вчу використовувати їх для спрощення життя, а не витрати час даремно. У нас немає обмеження режиму «планшет», але є обов'язкові режими «прогулянка», «спорт», «спілкування», «заняття або книга». За наявності останніх пунктів електронні девайси проблем не створять.
- Розкажіть більше про свої улюблені книги, як мами? Що порадите почитати нашим читачкам?
Я дуже люблю читати, роблю це постійно. Але я мама-директор, тому більше читаю книги наближені до бізнесу або особистісного росту. З художнього сучасного запам'яталася «Маленька паризька книгарня» - рекомендую її для вишуканого жіночого читання. Нещодавно дочитала «Емоційну гнучкість», рекомендую її тим, хто складно відноситься до прийняття змін. Зараз у читанні «Історія ІКЕА» (про створення і розвиток великої компанії - хто хоче пробувати власний бізнес, цікавтеся) і «Навчитися вчитися» (про різні техніки навчання). Другу книгу рекомендую мамам, якщо у їхніх дітей слабка мотивація до вивчення певних предметів.
