Маленька дитина егоцентрична по своїй суті – це основа виживання маленької людини, яка залежить від дорослих. Але підростаючи, взаємодії з однолітками на рівних, набуває навичок розуміти і рахуватися з потребами та емоціями інших людей, та проявляти свої. На он-лайн платформі НУМО
показано, як розвивається навичка спілкування, та як допомогти в цьому дитині
Міжособистісний рівень розвитку важливий в опануванні дитиною світу. Він готує її до різноманітних соціальних ролей, до вміння співпрацювати й почуватися впевнено у світі людей.
10 кроків розвитку навички спілкування у дитини
Цікавиться іншими дітьми, розуміє, хто з них ровесники
Переглядаючи журнали чи книжки з картинками, пограйте з дитиною в гру, в якій треба показати, де діти й де дорослі.
Приєднується до гри, коли пропонують, або приєднується сама, питаючи дозволу
З іграшками потренуйтеся вітатися, називати своє ім’я, просити приєднатися до гри. Програйте різні варіанти: коли запрошення приймають і коли не приймають.
Дає свої іграшки іншим - ділиться, якщо хоче
Гра «Скнара й добряк». Дорослий по черзі грає роль скнари/добряка, а дитина просить у нього іграшку. Потім вони міняються ролями. Скнара не віддає свого, але й не може взяти чужого. А добряк не може відмовити й усе своє віддає, залишаючись ні з чим. Ми запитуємо: «Як правильніше?». Разом доходимо думки: ми ділимося, коли готові до цього, але не віддаємо свого тільки через острах, що з нами не гратимуться.
Самостійно підходить до іншої дитини й ініціює спілкування
Граємо в «прибульця», який щойно висадився на планету й досліджує життя на ній. Він підходить до різних предметів, принюхуючись і придивляючись. Підходить до людей, намагається й людину понюхати, а люди навчають його вітатися так, як заведено на Землі.
Бере участь у спільних видах діяльності
Грайте в рольові ігри з багатьма персонажами. Але пам’ятайте - у кожного своя переносність контактів, свій темперамент, нервова система має ліміт спілкування. Кожна дитина витримує певну кількість дітей поруч. Дехто втомлюється від шуму, емоцій, рухів. Не чекайте від дитини того, що їй не до снаги.
Читай також: Як навчити дитину розуміти емоції та контролювати їх прояви. 10 етапів емоційного розвитку
Заохочує інших дітей до гри, робить дієві пропозиції різноманітними способами
У рольових іграх пограйте в «запрошення» до гри. Пам’ятайте, що дитина не завжди має потребу в контактах.
У взаємодії з іншими дітьми розрізняє їхні емоції й може їх підтримати, у разі потреби
Коли бачите емоції дітей і дорослих, ставте дитині запитання або самі кажіть: «Напевно, він сумує, тому що… А якби це був ти, як би варто було тебе підтримати?»
Виявляє прихильність і симпатію до однієї дитини чи кількох дітей, налагоджуючи дружні стосунки. Цінує друзів і сумує, коли їх немає поруч
Намалюйте «журнал/книгу дружби», де будуть портрети друзів, опис їхніх улюблених іграшок, звичок. Поговоріть про те, що, коли ми згадуємо про друзів, то начебто стаємо ближчими до них.
Ділиться своїми ідеями та приймає ідеї інших
Разом вигадайте диво-світ, в якому все можливо. І кожен з вас може по черзі додавати свою ідею про те, який цей світ.
Разом з іншими дітьми бере участь у різноманітних видах діяльності: разом граються, діляться секретами, розвивають фізичну й творчу активність
Поговоріть з дитиною про те, що діти в садочку роблять разом (одягаються, граються, ходять на вулицю, їдять, навчаються, лягають спати, майструють тощо). А що роблять разом брати й сестри? А що роблять разом люди в родині?
Читай також: Як розвивати сенсорні навички у дитини: прості вправи
