У два роки малюк має свій особистий набір лексики і певних навичок, у ньому простежується характер і певне ставлення до людей. Це, з одного боку, спрощує виховний процес, з іншого - ускладнює. Мамі простіше зрозуміти бажання дитини, але важче з ними впоратися, особливо, якщо немає досвіду розуміючої взаємодії.
Так що вміє дворічна дитина і що потрібно знати її головним вихователям: татові та мамі?
Особливості дворічної дитини
- Дитина проявляє перші ознаки самостійності: починає посильно допомагати батькам, іноді в цьому дуже вимоглива і не хоче чути слово «ні». Часом у її лексиці вже проявляється займенник «Я». Остаточно до нього малюк перейде в три роки, а поки пристосовується.
- Він відстоює свою самостійність, починає формувати уявлення про себе через своє ім'я, простір, іграшки та оцінки батьків. Тому в нього має бути своє місце, свої іграшки ... Віддавати без його дозволу його особисті речі не можна.
- Активно розвивається фантазія: малюк створює свої ігри, які допомагають освоювати світ, досягати мети, відчувати задоволення від цього. Ігри прості, природні і дуже важливі: він катає на гойдалці слоника, укладає спати мавпу, годує іграшки кашею...
- Дитина починає розуміти, що існують правила, яких необхідно дотримуватися: "це можна", "це можна за умови", "це не можна якщо ..", а "це не можна ні за яких обставин." Деякі з них вона засвоює легко, а для виконання інших батькам доводиться застосовувати кмітливість, терпіння і власний приклад. У грі батьки знайомлять малюка з навколишнім світом, вказують межі допустимої поведінки, необхідні для повноцінного розвитку.
- Дитина ще не розуміє послідовності дій, їй важко чекати обіцяного, контролювати і виражати свої емоції, їй все потрібно відразу, негайно. Така поведінка призводить до конфліктів. Наприклад, малюк хоче помалювати або вийти на вулицю, а мама просить почекати. Природно, це викликає бурю емоцій: малюк почне плакати або гнівно тупцювати. Лаяти не можна, а ось навчити правильно виражати емоції саме час.
Як допомогти дворічній дитині впоратися з емоціями?
Її почуття сильні, іноді навіть лякають нестриманістю. Малюк вперше відчуває багато з них: гнів, гордість, сором, почуття провини.
Як навчити малюка не придушувати, а правильно виявляти почуття.
Кілька порад для батьків, як допомогти дитині освоїти цю навичку :
- Розмовляйте з дитиною про її почуття.
- Читаючи книги, звертайте увагу на емоції героїв казок.
- Розповідайте про ваші почуття в повсякденному житті. Чим більше слів на позначення почуттів малюк буде знати, тим краще.
- Запропонуй дитині ваші ідеї про те, як керувати сильними емоціями: гнів, печаль або розчарування. Наприклад, пострибати на батуті, порвати папір, потримати ручки під струменем води, умити обличчя і побути на самоті.
Читати також: 3 механізми психологічного захисту дворічної дитини: що важливо знати батькам
- Співпереживайте вашій дитині: «Я розумію, що тобі важко відпустити тата, ти сумуєш за ним, але йому пора йти. Коли він повернеться додому, ми разом пограємося. "
- Дозвольте вашому малюку робити самостійний вибір, відповідний його віку. Наприклад, вирішити, що одягти в садок, вибираючи з двох запропонованих варіантів.
- Допоможіть дитині легше переносити очікування. Наприклад, коли її каша охолоджується або яйця варяться, можна встановити таймер і попросити малюка простежити за ним або скласти вежу з кубиків.
- Знаходьте ситуації з повсякденного життя, щоб попрактикувати самоконтроль малюка: можна грати в ігри, які вимагають черговості дій, такі як гра в м'яч, спільне створення історій, рольові ігри.
- Коли дитина може зрозуміти свої почуття, їй легше отримати контроль над своїми емоціями і донести свої почуття оточуючим. Зазвичай ця навичка розвивається у дітей природним чином з віком, коли вони отримують досвід спілкування з однолітками.
Наш автор
Вікторія Руденко,
журналіст і молода мама двох дітей.
Фото: Depositphotos, власність автора.
