Природно, що дитина багато в чому залежна від тебе, потребує часу, уваги, фізичного й емоційного контакту, вчасного годування тощо. Ти і сама не здатна лишити її ні на мить, бентежишся, навіть якщо вона на руках у турботливого татуся. Проте рано чи пізно постане питання про ваше перше розтавання. Байдуже, вимушене чи ні. Наприклад, через місяць після пологів тобі необхідно відвідати гінеколога. Або ж зробити ті чи інші довідки. А ще не було б зайвим сходити до перукаря чи стоматолога. І це не говорячи про роботу. Адже сучасні матусі прагнуть залишатися «на хвилі» і, якщо є така можливість, через деякий час після народження малюка повертаються до праці. Загалом це стосується тих, хто може вирішувати робочі питання віддалено, займається фрілансом. Це дає змогу більшу частину часу проводити вдома з дитиною, відвідуючи офіс усього раз на тиждень або навіть рідше. Але ж лишати малюка доводиться. І тут потрібно усе вірно організувати.

Як правильно прощатися з дитиною, якщо він зовсім крихітка

Чомусь панує найпоширеніша думка, нібито краще йти з дому непомітно. В ідеалі, коли маля спить. Тож мама намагається зробити так званий заділ: добре нагодувати малюка й приспати. Та скоріше за все на тебе чекатиме неприємний сюрприз. Дитинка відчуває твій емоційний стан і теж непокоїться: довго затримується біля грудей, не може заснути або в той момент, коли ти піднімаєшся з ліжка, прокидається і плаче. А тим часом ти вже запізнюєшся. Тож нервово збираєшся, залишаючи своєму помічникові важке завдання: заспокоїти, заколисати, приспати... Не додають впевненості і твої часті дзвінки або запитання в месенджер: «Ну що, заснув? Вже не плаче?»

А може, ти таки приспала малюка і вислизнула з будинку непоміченою? Ніби все добре, але серце не на місці. Вочевидь, що і дитина, прокинувшись та не зустрівши біля ліжечка твого привітного, ласкавого і такого звичного погляду, теж не в гуморі. Чоловік або бабуся потім до самого твого повернення носитимуть маля на ручках та втішатимуть... Здається, твоя тимчасова відсутність виснажлива для всіх. Чому ж у друзів усе відбувається не так сумно?

Пропонуємо інший сценарій і передбачаємо, що з ним буде легше пережити розлуку. Тож почнемо з того, що не будемо робити таємниці з того, що ти кудись підеш по справах. Ти збиратимешся, попередивши дитинку: «Мамі треба піти на деякий час». Вважаєш, вона не розуміє твого меседжу? Попервах – ні, але надалі буде знати, чого їй чекати. Передбачуваність заспокійлива навіть для таких крихіток, а от сюрпризів вони не розуміють. Ти залишиш дитині своє молочко, даси вказівки стосовно сну, переодягання, прогулянок і часу годування. А потім пригорнеш свою крихітку, передаси на ручки бабусі, няні чи татові і помашеш «па-па». Не затягуючи прощання, не з сумним поглядом, а з лагідною посмішкою. Завдання – не загострювати увагу на тому, що мама пішла, а запропонувати якесь цікаве заняття, перемкнути увагу, насичити час цікавими подіями. Гарна ідея – відправитись на прогулянку. Малюк радітиме новим враженням, а коли втомиться, засне. Прокинувшись, він побачить перед собою обличчя того, хто заколисував, отже, сприйме це спокійно і без сліз.

Як правильно прощатися з дитиною, коли маля вже все розуміє

Одна справа, коли мама періодично відлучається і дитина звикає до цього. Зовсім інша, коли матуся вперше залишає дитину, яка свідомо розуміє: відбувається щось нетипове. Навіть якщо ти декілька разів проговорила і попередила. В рік, в два малюк ще надто прив'язаний до тебе і не уявляє себе окремо. Звичайно, що може плакати та чиплятись за тебе. Втримайся від вмовлянь – вони тут не зарадять. Прийшов час опановувати активне слухання і віддзеркалення: називати його почуття, жаліти та пропонувати те, що втішить. Наприклад: «Я розумію, що тобі не хочеться, щоб я йшла. Невідомо, що відбуватиметься. Але на тебе чекає цікава гра, весела прогулянка. З тобою лишається тато, тож усе буде добре. Зроб­лю справи і повернусь». Такої підтримки дитині цілком достатньо. Знову ж таки вона повинна розуміти, що ти йдеш. З нею потрібно попрощатися!

Читай також: Чи може дитина маніпулювати дорослими?

Інколи мама ображається, якщо крихітка вільно її відпускає. Дарма! Це говорить про те, що вона впевнена в твоїй любові, а та людина, з якою ти її залишаєш, забезпечує належну підтримку в сумні хвилинки. Цінуй це!

Наш секрет

Дитину, яка чіпляється за тебе і не хоче відпускати, можна зрозуміти, адже ти уособлюєш її безпеку і надійний світ. Тож буде добре, якщо у вас існуватиме свій таємний спосіб попрощатися: з обіцянками чогось приємного (не подарунок!) одразу після повернення. А також певний предмет чи іграшка,  жест чи прикмета, що підтверджуватиме ваш зв'язок. Постукати по грудях, де живе мамина любов, щоб відчути її на відстані, подивитись на небо, куди і вона погляне, пригорнути ведмедика, якого мама поцьомала в носик...

Як правильно прощатися з дитиною на порозі гуртків чи садочку

Приблизно з 2-3 років у малюка починається нова сторінка життя – він знайомиться з дитячим колективом, певним розкладом, вимушений прийняти зміни і призвичаїтися до них. Недарма існує такий термін, як адаптація. До будь-яких нових обставин потрібно звикнути. І якщо до цього крихітка завжди покладалася на маму, яка все вирішить, заступиться, пожаліє, підкаже, як чинити, то тут вже прийшов час самотужки справлятися з деякими критичними ситуаціями.

Читай також: 9 фраз, які допоможуть домогтися від дитини того, що тобі потрібно

Зараз тобі потрібно бути не просто чуйною, а взагалі перетворитися на психолога для власної дитини. Коли необхідно, пояснювати, в скрутні хвилини міцно притискати до себе, забезпечую­чи не тільки емоційну, але й фізичну підтримку.

Було б добре, якби ти налагодила поступове і безпечне знайомство, починаючи з прогулянок. Потім лишала на гуртках чи в садочку буквально на годинку, потроху подовжуючи цей термін. Психологи радять не лишати в садочку на сон принаймні три-чотири тижні. І обов'язково попередити, що вже настав час залишатися у садочку на денний сон.

У бабусі на вихідні

Одна справа лишитися з бабусею в себе вдома, де все звичне, інша – поїхати в гості. Грати, звичайно, в неї дуже добре. Та й смачненьким вона нагодує. Найскрутніші часи настають, коли доводиться лягати спати. І було б добре, якщо б мама завчасно про це попередила. Бабусі ж доведеться бути не тільки чуйною, але й терплячою. Перша ніч без мами не буде простою. Однак усі впораються!

І ось вже мама повертається...

...А дитинка зайнята своїми справами і не поспішає кидатися в обійми. Ти її образила? Щось зробила не так? Тобі кортить скоріше притиснути до себе маля і, будемо відверті, нагодувати, адже зібралося вже стільки молочка. Та у крихітки інші плани.   

Хибна реакція: плекати відчуття провини, зарікатися лишати малюка бодай на годину, ображатися на того, хто тебе заміщав. Правильні дії: впевнитись, що з дитиною все добре, привітатися з нею, переодягнутися та доєднатися до гри. Годування нехай буде за вимогою, коли маля захоче.

Наш спеціаліст

ЛІля Дубінська,

психолог,

063-289-26-16,

Київ

Фото: depositphotos

Больше полезной информации ты найдешь в новом выпуске журнала «Твой Малыш» №5-6/2019. Подпишись, чтобы быть в курсе новостей первой!