На зовсім ранньому етапі (до трьох років) малюнок найчастіше являє собою рисочки, крапки, кола. Малюк «пробує» олівець, пензлик, фломастер. Найчастіше малюк у цьому віці спочатку малює щось, а вже потім придумує, на що це може бути схожим. Пізніше (до чотирьох років) з'являється задум малюнка: чим більше дитина знає про світ, тим більше знань намагається вкласти в малюнок. У всьому світі діти починають малювати однаково: каракулі посередині листа, потім круги-спіралі, пізніше з'являються промені (сонце), яке потім трансформується в чоловічка - голову з ніжками. Особа з'являється дещо пізніше.
Приблизно з цього віку (3,5-4 роки) об'єктом пильної уваги і вивчення юного художника стає людина. Адже діти малюють те, що їм найбільше подобається, а людина була і залишається улюбленим предметом їхньої творчості.
З точки зору психодіагностики, саме малюнок людини є одним з найточніших і достовірних джерел інформації. Звичайно ж, інформацію, приховану в такому «посланні», потрібно вміти грамотно прочитати. Фахівці-психологи, які використовують у своїй роботі рисункові методики, повинні володіти достатньою кваліфікацією і досвідом роботи з дітьми. І, звичайно, одиничний малюнок не може служити підставою для остаточних висновків і рекомендацій.
Про що розповість малюнок?
Аналізуючи дитячий малюнок, можна зробити деякі висновки про розвиток нервової системи малюка: в малюнку відіб'ється рівень розвитку його зору і моторики, сенсомоторної координації (співвідношення того, що малюк хотів намалювати і того, що вийшло). Малюнок сигналізує нам про емоційний стан дитини в момент творчості, про рівень інтелекту, вольову сферу (наскільки ретельно промальовані деталі, наскільки закінчений малюнок).
Остаточні висновки краще довірити професіоналам, проте уважні батьки, що піклуються про гармонійний розвиток свого чада, не залишаться осторонь від аналізу результатів його творчості, завжди зможуть помітити в роботах малюка щось незвичайне, відчути приховане напруження, невдоволення, назрівання внутрішнього конфлікту. Отже, на що ж слід звернути увагу, захоплюючись черговим шедевром свого юного художника?
Читай також: Що лікує спів? Інтерв'ю з учителем вокалу про спів, заїкання та лікуванні астми
Малюнок сім'ї
Це одна з найбільш популярних методик, яку використовують психологи в роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Запропонуйте і ви своїй дитині намалювати вашу сім'ю. Не підказуючи, не уточнюючи, кого, де і як вона повинна малювати. Малюк може запитувати: «А бабусю малювати? А кішку? » Запропонуйте вирішувати самому, а ще краще - підіть у іншу кімнату і займіться своїми справами.
Послідовність. Якщо першою дитина намалювала себе, це зовсім не означає, що вона - егоїст. Це - нормально, адже малюк малює свій світ, який він сприймає саме через себе і в якому він - головний чарівник. Зовсім інша справа, якщо себе малюк намалював окремо від інших. Можливо, в якийсь момент він відчув, що існує сам по собі?
Наступним після свого зображення, малюк найімовірніше намалює того члена сім'ї, якого вважає найбільш важливим.
Останнім - кішку, собаку, рибок чи папугу. А ось якщо домашня тварина виявиться другою за рахунком, це може означати, що вашому малюкові самотньо. Тривожним сигналом можна вважати малюнок, на якому малюк забув намалювати когось із близьких. Можливо, цей «хтось» йому неприємний, а, можливо, це помста за нанесену образу чи покарання - діти живуть миттєвими переживаннями.
Читай також: Як вчити малювати однорічну дитину?
Розмір. У даному випадку має значення. Адже велике відразу кидається в очі. І розмір зображеної людини (або предмета) безпосередньо може бути пов'язаним із місцем, яке вона займає в душі художника.
Зверніть увагу також і на те, хто розташований вище, а хто - нижче. Швидше за все, найбільшу владу в родині має персонаж, який розташований вище всіх, хоча за розміром він може бути найменшим. Нижче всіх зображений той, чий вплив у родині мінімальний. Над сім'єю витає телевізор? Робіть висновки.
Відстань між персонажами - може свідчити про їх психологічну дистанцію. Поруч знаходитимуться ті, кого дитина сприймає як близьких між собою за духом або емоційно.
Молодші брати або сестри нерідко можуть виявитися осторонь від усіх інших. Якщо вони до того ж мікроскопічних розмірів, можливо, малюк ревнує і бореться за увагу батьків. Деталі, такі як руки-ноги, частини обличчя, елементи одягу - теж важливий сигнал. Дошкільнята вже чітко малюють усі частини обличчя і тіла, не забуваючи про деталі.
Відсутність будь-якої частини тіла насторожує. Наприклад, довгі руки у когось із родичів можуть говорити про страх перед тим, що він може вдарити, покарати. Якщо тато часто лає малюка, він може «забути» намалювати йому рот. Непропорційно великі і товсті ноги у фігурок можуть свідчити про те, що маленький художник відчуває напруженість у сімейних стосунках і підсвідомо прагне до більш надійної опори.
Чим більша площа опори ніг (ступні або черевики), тим твердіше стоїть на землі зображений персонаж. Іноді зустрічаються кінцівки, зображені окремо від голови. Як правило, це символізує будь-який дитячий страх. Детальніше дізнатися про це вам без допомоги психолога навряд чи вдасться.
Читай також: 15 незвичайних технік малювання для дітей від року до ста: крута добірка
На перший погляд, такі дрібні деталі як очі-вуха-рот дитина малює так, як може. Насправді ж, персонажів з великими, широко відкритими очима дитина вважає тривожними, потребуючими допомоги. Очі-крапочки або щілинки символізують внутрішню заборону на плач, страх попросити про допомогу. Персонаж із найбільшими вухами, на думку художника, зобов'язаний слухатися оточуючих більше, ніж всі інші. А ось той, хто без вух, може взагалі ігнорувати все, що йому або про нього говорять.
Рот для малюка - це перш за все орган нападу. Щоб кричати, кусатися, говорити образливі речі. Так що персонаж із великим ротом (або навіть промальованим хижим оскалом) у сприйнятті дитини - це джерело словесної загрози. А той, на чиєму обличчі замість рота - риска або цятка - позбавлений можливості впливати на людей. Іноді у нього можуть бути великі вуха - щоб слухатися.
Шия, на думку психологів, з'являється на малюнку не відразу. Шия - це здатність до контролю розуму над почуттями. Коли у дитини з'являється хоч найменша здатність контролювати свої почуття, на малюнку з'явиться шия! Відповідно той, у кого шия є, наділений цією здатністю. Іноді трапляється, що малюк намалює себе з шиєю, а маму або тата - без. Це не обов'язково означає, що батьки не здатні до самоконтролю. Скоріше за все, це символізує поширену серед малюків думку, що тільки маленьким потрібно контролювати себе і свою поведінку. Пам'ятайте: «Ось виросту, буду ходити взимку без шапки - як тато і їсти багато шоколаду - як мама».
На кінцеві висновки про емоційний, інтелектуальний і вольовий розвиток дитини можуть впливати ще безліч деталей малюнка: це і неживі предмети, і ретельність промальованих різних дрібних деталей, і натиск олівця, і симетричність композиції (в центрі, зміщена, рівномірно розподілена), і колірна гамма . Трактування їх не може бути однозначним.
Тим більше, зробити єдино правильний висновок непідготовленій людині судячи з одного малюнку навряд чи можливо. А вже якщо щось вам здасться зовсім незрозумілим, краще не фантазувати, а віддати «шифровку» в руки професіоналів.
Хто чим зайнятий?
Ви можете попросити малюка намалювати сім'ю, в якій кожен зайнятий своєю справою. Звичайно, більшу частину часу ми проводимо на роботі, але головне ж не кількість, а якість проведеного разом часу.
Отже, якщо на малюнку зображена тільки дитина наодинці з іграшками, і вона пояснює, що тато в цей час в гаражі, а мама на кухні, то висновки напрошуються самі по собі. Якщо мама зображена з телефонною трубкою, а тато - спиною до всіх (за комп'ютером, хіба не зрозуміло?), то саме таким чином малюк сприймає звичайне проведення часу в сім'ї.
Читай також: Як намалювати кошеня: покрокова інструкція
Про сприятливий сімейний клімат свідчить малюнок, на якому всі зайняті однією спільною справою - обідають, гуляють у парку, ліплять сніговика або навіть дивляться мультфільм. Зображення членів сім'ї, розділених перегородками (малюк помістив всіх у різні кімнати) може свідчити про проблеми в спілкуванні.
Ці загальні «коди» до прочитання дитячого малюнка не завжди потрібно сприймати буквально. Кращий критерій - це батьківське чуття і налаштованість на загальну хвилю з дитиною. Бажаємо взаєморозуміння і творчого підходу до виховання дітей!
Як зрозуміти, чи дитина вже доросла до виконання тесту? До тих пір, поки зображений малюком чоловічок схожий на колобка з ручками і ніжками (стадію «головоногих» проходять всі діти), застосовувати методику рано. Приблизно з 4-5 років, коли дитина малює голову і тулуб, можна застосовувати тест.
ФОТО:
depositphotos.com
shutterstock.com
