Усі ми знаємо, що спілкування – це невід'ємна частина життя кожної людини. Але перш ніж починати вчити свою дитину спілкуватися і дружити, треба дещо прояснити. Твій малюк не хоче дружити з іншою дитиною тільки через те, що вона йому не подобається, йому просто не хочеться? Чи твій карапуз прагне спілкуватися з дітками на майданчику, але не вміє і не знає як?

З першим випадком все ясно, оскільки ти й сама не готова товаришувати з тим, кого ледве знаєш, або, наприклад, з усіма людьми, що оточують тебе. А ось з іншим варіантом доведеться мамі попрацювати, адже малюк не народжується з умінням дружити і знайомитися – цьому його необхідно навчити.

Вікові особливості дітей

Залежно від віку, твоє малятко по-різному реагуватиме на інших діток.

• До 1 року. Першими друзями крихітки є його оточення, тобто батьки, родичі та навіть іграшки. Читай своєму карапузові книжки, показуй картинки і світ навкруги, розповідай вірші й співай пісеньки. Не думай, що крихітці в дитинстві не потрібне спілкування. І тут не принципово, розуміє дитина мову чи ні. Все одно твої розповіді, розмова з татусем, бесіда з бабусею чудово закарбовуються в його пам'яті. Таким чином малеча вивчає навколишній світ та людей навкруги. Подібне спілкування надалі сприятиме розвитку соціальних навичок. Тож не мовчи!
• 1 рік. З перших кроків починається перша дружба з однолітками. Дитині цікаво розглядати іншого малюка, чіпати його, гулити з ним і навіть часом активно «сперечатися». Звичайне спілкування в такому віці ґрунтується на інтонації вимовних звуків.
• 2 роки. Дітлахи активно починають виявляти цікавість один до одного. Малюки вже співпрацюють, грають в пісочниці, розмовляють на своїй дитячій мові або мовою тіла, діляться іграшками. Малечу у цьому віці притягують тільки ті дітлахи, які займаються тією ж справою, що і вони. Таку дружбу можна назвати територіальною  – ці контакти епізодичні і неміцні. Особливістю спілкування в 2 роки є те, що кожна крихітка відчуває себе «центром всесвіту», їй важко усвідомити, що існують інші такі ж малюки.Тому іноді твоє чадо може відстоювати своє «я», навіть плакати через те, що ти просто звернула увагу на іншу дитину. Але не дивлячись на це, вже можна побачити дитячі симпатії та антипатії, з ким малюку цікаво грати, а кого він уникає. Помітивши вдалині свого товариша, твій син чи донька скоріше за все почнуть радісно стрибати й посміхатися.
• Вже з 3 років у дитини з'являється багато друзів. З одними малюк дружить сьогодні, з іншими завтра. Водночас це може бути найкращий товариш, а вже за годину вони посваряться і перестануть дружити. Спілкування нестійке, тримається на емоційності.
• З 6 років дитина вже не називає усіх своїх знайомих друзями. Вона виділяє декілька дітей, частіше дружить з ними за інтересами. Дуже болісно переносить сварки зі своїм другом і може через це переживати.

Чому у дитини немає друзів?

Турбуєшся, що твоє дитя не заводить знайомств? Грає осторонь або, навпаки, до всіх чіпляється? Давай розберемося, чому так відбувається.

• Гіперопіка і тривожність. Батьки занадто опікають свого малюка. Така поведінка пов'язана як з безмежною любов'ю, так і з підвищеною тривожністю. На думку батьків, дружити можна тільки з «нормальними» дітьми або з дітьми знайомих мам. Малюкові не можна бавитись на майданчику з іншими дівчатками та хлопчиками, тому що вони всі хворіють. Не слід грати в пісочниці, де весело вовтузяться інші дітлахи, тому що туди в туалет ходять дворові коти. І ще багато різних причин.

Читай також: Чи потрібно карати дитину? 7 альтернатив покаранню

• Зайнятість дитини. Мова йтиме про молодших школярів, коли дитина, прийшовши зі школи, поспішає на заняття в секцію або гурток, після цього приходить додому і вчить уроки. А на те, щоб погуляти у дворі та поспілкуватися зі своїми однолітками, у неї просто не залишається часу. 
• Індивідуальність дитини. На спілкування дуже впливає характер: малюк може бути скромним, замкнутим, стриманим, тихим і спокійним.

Як навчити малюка дружити

Давай допоможемо карапузові завести знайомства і знайти товаришів.

Наочно. Спочатку треба розповісти, що таке дружба, які радощі, а іноді й прикрощі вона може принести, якими бувають друзі. Подивіться разом мультфільм або прочитай малюкові  історію про дружбу різних героїв. Не забудьте обов'язково обговорити, що прочитали або подивилися, які висновки можна з усього цього зробити. Нехай твоє дитя зовсім маленьке і не зможе зробити висновок, однак ти у змозі підвести підсумок цій історії. Можеш запропонувати крихітці зайнятися творчістю: намалювати або зробити виріб на тему дружби. Усі ваші розмови та твої розповіді допомагають малюкові сформувати правильне уявлення про дружбу.

Особистий приклад. Пам'ятай, що малюк завжди орієнтується на твою поведінку і стосунки з іншими людьми, спостерігає, як ти спілкуєшся.

Оточення. Намагайся частіше грати зі своїм малюком на дитячому майданчику, в пісочниці, в парку. Запрошуй друзів дитини на свята або просто у гості. Чим більше в оточенні малюка дітей, нехай навіть різного віку, тим легше він буде заводити нові знайомства. Перевірено!

Без засудження. Ніколи не говори дитині, що той друг хороший, а той поганий – малюк повинен сам вибрати, з ким йому товаришувати. Намагайся це прийняти і змиритися з вибором.

Якщо ти вважаєш, що хтось підходить твоїй дитині в якості друга більше, краще направ його думки в правильне русло. Ну а вибір малюк вже повинен зробити самотужки. Морально підтримуй свою дитину, будуй довірливі стосунки, вислуховуй і допомагай порадою. Якщо ж станеться конфлікт з другом, запропонуй дитині шляхи вирішення сварки, але не приймай за неї рішення, не говори, як вона повинна вчинити. Нехай сама вибере, який вихід з ситуації їй більше підходить.

Рішучість. Часто у діток немає друзів із-за їх нерішучості та невпевненості в собі. Це заважає познайомитися, попросити іграшку. Щоб твій малюк став рішучішим, доручай йому різні завдання і більше цікався, чого він прагне. Нехай вчиться сам приймати рішення!

Читай також: Як помирити  дітей? ТОП мирилок для дітей

Вчимося в ігровій формі

• «Знайомство». Для цієї гри найкраще підійде нова іграшка, яку дитина бачить уперше. Запропонуй карапузові, перш ніж з нею пограти, спершу познайомитись: назвати своє ім'я, сказати,скільки років, розповісти про улюблені ігри, показати кімнату, де він грає. А ще познайомити з іншими іграшками. 
• «Ділись-ділись». Розділи усі іграшки, які у вас є вдома, між собою і крихіткою. По черзі обмінюй іграшку малюка на свою і навпаки із словами: «Я хочу пограти твоєю пірамідкою. Ти даси мені її, а я натомість запропоную тобі свого кудлатого ведмедика».
• «Компліменти». Вчи дитину говорити приємні слова. Потренуйтеся на татові, бабусі, подружці по пісочниці, навіть на іграшках або домашніх тваринах.
• «Ручки». Сядьте один навпроти одного на відстані витягнутої руки, а потім виконуйте рухи відповідно до тексту: ручки зустрічаються, ручки знайомляться, ручки починають дружити, ручки сваряться, ручки миряться, ручки прощаються і так далі. Ця гра допомагає відчути різні ситуації, які можуть статися з малюком на майданчику або в пісочниці з його другом. А також віднайти рішення тої чи іншої життєвої ситуації.

Наш фахівець

Яна Докашенко,

педагог раннього розвитку

Дитяча студія «Капітошка», Суми

Більше корисної інформації ти знайдеш у новому випуску журналу «Твій Малюк» №8 / 2016.

Фото: depositphotos.com