Про те, чому малюк може «застрягати» на етапі лепету, які етапи проходить дитина до початку мовлення, говоримо з дитячим неврологом Медичного центру Берсенева Владиславою Кулик.

Владислава Кулік, дитячий невролог Медичного центру Берсенєва

Шлях до мовлення у кожної дитини свій, і він не завжди прямий – інколи це звивиста стежка з перешкодами. Буває, що діти виростають, уміють добре висловлювати свої думки, але ораторами не стають. 

Але можна навести й цілком оптимістичні приклади, коли «пізні говоруни» зробили усне спілкування частиною своєї професії. Наприклад, майбутній президент США Джо Байден заїкався настільки сильно, що боявся говорити в класі, був радше мовчуном. Акторка Емілі Блант до 12 років ледве могла вимовити фразу без запинок. А актор Самуель Л. Джексон згадував, як у дитинстві через заїкання говорив так тихо й обережно, що майже шепотів. Але саме ці люди згодом зробили голос своїм інструментом, професією і силою.

І хоча мовлення – лише одна із навичок, його формування залежить від багатьох систем: зрілості мозку, слуху, моторики, емоційного контакту, темпераменту дитини. Неможливо змусити дитину заговорити раніше, ніж дозріють усі ці внутрішні механізми. Але можна створити умови, у яких вони почнуть розвиватися швидше, працюватимуть плавно й упевнено.

Як і зріст, і розвиток рухів, мовлення у дітей має величезний діапазон норми. Одна дитина в рік складає перші «ма-ма/та-то/дай», інша лише збирає звуки у лепет, але чудово розуміє мову і активно спілкується жестами. В обох випадках розвиток може йти здоровим шляхом – просто в різному темпі.

Як формується мова: етапи за віком дитини

Розвиток мовлення нагадує зведення складної будівлі: перш ніж з’являться верхні поверхи слів і фраз, дитина довго і терпляче закладає фундамент.

Спочатку починається гуління: м’які, співучі звуки, які чують батьки у 2-3 місяці. Це ніби перші передумови до мовлення.

До 6 місяців з’являється лепет – більш упевнений, ритмічний, схожий на справжню мову. У цей період дитина експериментує, «тестує» акустичні цеглинки майбутніх слів.

Що вважається нормою за віком?

6 місяців

• активний лепет,
• реакція на ім’я,
• увага до інтонації батьків.

Якщо мовлення немає, але малюк пожвавлюється, коли до нього звертаються, тягнеться до обличчя того, хто говорить, – це добрий знак.

1 рік

• одне-два усвідомлених слова,
• вказівний жест,
• розуміння простих прохань («дай», «йди»).

Деякі діти в рік говорять 10 слів, інші – жодного, але чудово розуміють звернену мову. Це все ще норма.

1.5 року 

• 10–30 слів,
• спроби наслідувати звуки,
• активна жестикуляція.

Якщо розуміння мови хороше, але слів мало, – розвиток може йти індивідуальною траєкторією.

2–3 роки 

• вибух словникового запасу: від 50 слів до простих фраз
• перші «я сам», «мама йде», «хочу пити».

До трьох років більшість дітей будують короткі речення, але окремі «пізні говоруни» можуть заговорити різко, буквально за кілька місяців – і одразу фразами.

Читай також: Як діти просять про допомогу в різному віці: зрозуміти і допомогти

Особливості «пізніх говорунів»

Є діти, які ніби «визрівають усередин» і й готуються до мовлення: довго мовчать, але уважно слухають, аналізують, накопичують мовний матеріал, як губка вбирає воду. І в певний момент починають говорити так стрімко, ніби наздоганяють усе одразу. Як тут не згадати старий анекдот, як у трирічному віці дитина вперше заговорила – попросила досолити суп. На питання здивованих рідних, чому мовчала досі, відповіла: «Так раніше все було нормально».

Так, справді, є діти, які менше потребують самовираження через мову. Інколи це варіант норми. Але не можна залишати цей момент без уваги, щоб не проґавити час, коли це вже сигнал. Тривале мовчання може бути ознакою того, що потрібно перевірити слух, оцінити загальний розвиток і створити більш насичене мовленнєве середовище. Але головне – бачити динаміку, а не порівнювати дитину із сусідським «говоруном» і намагатися змусити її стати такою ж.

Про «червоні прапорці» - коли варто починати хвилюватись і звернутись до спеціалста, та які прості дії допоможуть малюку заговорити читайте в наступних статтях.