Яскрава книжка з безліччю картинок та майже без тексту, взагалі не має вікових обмежень. Таки картинки із задоволенням розглядатимуть найменші дітки разом з дорослими, та й батькам буде цікаво вишукувати щоразу щось новеньке серед безлічі малюнків, хоча навряд чи вони в цьому зізнаються. Тож, що ж це за видання таке, звідки воно взялося і взагалі, чи має якусь користь для дитячого розвитку?
Книжки з картинками без тексту (або майже без нього), призначені для немовлят існували вже дуже давно, але, зазвичай, там були великі малюнки, які легко називати і показувати дитині. «Батьком» жанру віммельбухів, докорінно інших книжок з картинками, вважається німецький художник ілюстратор Альфонс «Алі» Мітґуч – саме він створив першу книжку розглядалку на замовлення дитчого психолога наприкінці 60-х років минулого століття. Це був віммельбух «Усе навколо в моєму місті» (нім. Rundherum in meiner Stadt) і його зміст було навіяно дитячими враженнями художника.
В Україну такі книжки прийшли лише на початку 2000 років, і одразу сподобалися батькам і малечі.
Сама назва цього жанру походить від німецького «wimmeln» - роїтися, Вuch – книга. Ще їх називають книжками бродилками або живими книжками, бо на їхніх сторінках життя просто вирує.
Як розпізнати віммельбух
Книжок з картинками видається не мало – це і комікси, і книжки для малят, і книжки з віконцями та розкладаними об’ємними фігурами, проте віммельбухи мають власні типові риси:
- Зазвичай віммельбух це книжка великого формату з малою кількістю картонних сторінок, але вже є і виключення
- Вона не має ніяких віконець та додаткових цікавинок
- Кожна книжка присвячена певній темі
- На сторінках багато маленьких картинок, що пов’язані у сюжет
- Типово для віммельбухів використання одних і тих же персонажів (або об’єктів, як от дерева чи транспорт) у різних ситуаціях.
- На відміну від звичайних книжок-картинок, віммельбухи краще дивитися разом з дитиною, задаючи навідні питання і разом шукаючі відповіді.
- Відсутність єдиного композиційного центру, усі представлені на розворотах об’єкти рівнозначні й рівноцінні
- Типовим для віммельбухів є також невпорядкованість деталей на сторінці, деяких хаос, а іноді і жарти.
- Книжки-віммельбухи не містять тексту, але вони «довгограючі» - зростаючи, дитина знаходитиме в картинках нові деталі, які не бачила, або не розуміла раніше.
В чому користь віммельбухів
Як будь яка спільна діяльність – читання, гра, будівля з кубиків, настільні ігри, розглядання віммельбухів допомагає дитині відчути єдність з дорослим і закріплює ваш ментальний зв’язок.
- Знаходження потрібної картинки серед безлічі дрібних деталей розвиває дитячу увагу і вчить навичці зосередження та терплячості.
- Книжки шукалки спонукають дитину до вигадування історій, чим допомагають розвивати творче мислення.
- Тематичні віммельбухи, такі як пори року, або тваринний світ наприклад, навчають дитину важливим життєвим моментам.
Серед найпопулярніших у наших видавництвах наразі є віммельбухи «Рік у лісі», «Незвичайна дружба у світі рослин і тварин» Емілії Дзюбак, «Хто що робить? Віммельбух професій» Доро Ґьобель, «П’єр і місто лабіринтів. У пошуках викраденого Каменя» Маруяма Чихиро, «Аеропорт» Гьонтген Ізабель і ще чимало інших.
