Коли в домі оселиться малюк, життя зміниться для всіх. І пес, і кіт можуть відчути ревнощі чи тривогу — особливо якщо досі вся увага була тільки до них. Але добра новина в тому, що більшість тварин чудово адаптуються, якщо допомогти їм зробити це поступово.

Адаптація тварини до нових звуків і запахів

Ще під час твоєї вагітності варто поступово змінювати звички улюбленця: зменшити час спільних ігор, адже після пологів не зможеш приділяти йому стільки ж уваги. Аби така зміна не була раптовою, краще подбати про нові правила заздалегідь.

Для собак і котів запахи – основне джерело важливої інформації. Тварина звикає до них і почувається в безпеці серед знайомих ароматів дому. Тому варто дати чотирилапому звикнути до дитячих запахів — кремів, пудри, шампуню, тощо. 

Аби гучний дитячий плач не став причиною звірячого стресу, можна час від часу вмкати записи дитячого плачу, щоб собака чи кіт звикли до нових звуків.

Нові правила простору

Якщо плануєш, що певна кімната стане «дитячою зоною», варто заздалегідь обмежити доступ туди тваринці. Твоя задача навчити улюбленця розуміти, що це не покарання, а новий порядок, так він не буде сприймати заборону болісно. З собаками це працює простіше, але коти можуть пручатися – вони дуже не люблять заборони і закриті двері. Тож може знадобитись більше часу на виховання і постійний контроль, коли маля вже буде вдома.

Коли дитина з’явиться, дозволь тварині обережно понюхати ковдру чи одяг немовляти, щоб познайомитись із його запахом — це допомагає зняти напругу.

Безпека передусім

Тварини рідко проявляють агресію без причини, але навіть найспокійніші можуть розгубитися у нових умовах. Не залишай немовля наодинці з улюбленцем, навіть на хвилину, особливо перший час. Слідкуй, щоб пес або кіт не стрибали в ліжечко, не лягали біля голови дитини і не облизували обличчя.

Якщо є сумніви щодо поведінки тварини і безпеки дитини поряд з нею – це ще не привід позбавлятися улюбленця. Звернись по допомогу до професійного кінолога чи зоопсихолога.

Турбота про здоров’я улюбленця

Ще до того, як немовля з’явиться вдома, потурбуйся про здоров’я свого чотирилапого друга. Відвідай ветеринара — навіть якщо здається, що все гаразд. Лікар перевірить стан зубів, шерсті, вагу, призначить профілактичні обробки та щеплення. Це важливо не лише для самої тварини, а й для безпеки дитини, адже деякі інфекції передаються людині через шерсть, слину чи випорожнення.

Особливої уваги потребує дегельмінтизація — регулярна профілактика глистів. Для більшості собак і котів її проводять кожні 3–6 місяців. Так само обов’язковий захист від бліх і кліщів, навіть якщо тварина не гуляє на вулиці: паразити можуть потрапити до оселі на одязі чи взутті.

Регулярно мий миски гарячою водою, дезінфікуй звірячі іграшки, змінюй підстилку. Котячий лоток краще чистити щодня, а вагітним жінкам — доручити це комусь іншому або користуватися рукавичками, щоб уникнути ризику токсоплазмозу.

Любов і увага — найкраща адаптація

Поведінка тварини напряму пов’язана з емоційним станом її господарів. Якщо в домі панує спокій і стабільність, навіть зміни, пов’язані з появою дитини, улюбленець сприймає спокійно. Коли в усіх багато турбот і бракує часу, тварина може відчувати себе покинутою. Це проявляється в тривожності, псуванні речей, гучному нявканні чи гавкоті. У таких випадках не варто карати — тварині потрібно дати зрозуміти, що її місце в родині ніхто не забрав.

Читай також: Домашні тварини і дитина: 7 вагомих причин їм жити разом

Дослідження доводять: діти, які зростають поруч із домашніми тваринами, мають сильнішу імунну систему, рідше страждають на алергії та частіше проявляють емпатію, відповідальність і турботу до інших. Це не лише спільне життя під одним дахом — це взаємне виховання любові й доброти.