Кашель - одна із найпоширеніших ознак захворювання у немовлят. Справжні причини кашлю у дитини дуже різноманітні. Вони включають застуди та вірусні захворювання, астму та алергічні реакції, в тому числі на тютюновий дим.
У деяких випадках діти можуть продовжувати кашляти протягом 3 тижнів і більше навіть після звичайної застуди або, на перший погляд, легкого ГРВІ. Цей кашель лікарі називають залишковим. Він не є ознакою захворювання, і не вимагає спеціального лікування.
Однак якщо дитина погано себе почуває, у неї підвищена температура, а напади кашлю стали докучати їй частіше, необхідно знову відвідати лікаря. Кашель, який не проходить більше 3-4 тижнів, вимагає обов'язкової консультації лікаря, навіть якщо до цього фахівець виписав дитині все необхідне лікування.
Залишковий кашель, який не потребує лікування, виникає у 1-2 з 10 маленьких дітей. Після перенесеної застуди дитина може кашляти близько 10 разів на день, але не постійно і звичайно не в нічний час.
Педіатр, лікар доказової медицини Антоніна Лободюк розповіла, що не варто робити за наявності залишкового кашлю.
Кашель - одна із найрозповсюдженіших причин звернення на прийом до педіатра. Але кашель - це не хвороба, це частий симптом багатьох захворювань дихальної системи і не тільки! Кашель є захисним механізмом, який допомагає дихальним шляхам впоратися з подразнюючими факторами - вірусами, бактеріями, сухим або дуже холодним повітрям.
Читай також: Зуби або ГРВІ: як визначити причину нездужання малюка
Остаточний кашель може зберігатися до трьох тижнів після респіраторної інфекції. Такий кашель не порушує загальної поведінки дитини, не заважає спати, не супроводжується підвищенням температури, блювотою.
Чи завжди необхідно активно лікувати залишковий кашель?
У більшості випадків, якщо лікар виключив гостре захворювання, залишковий кашель просто потрібно контролювати.
Що не варто робити !?
- До 4-х років заборонене використання льодяників від кашлю через ризик аспірації в дихальні шляхи.
- Не варто застосовувати сиропи від кашлю у складі яких вказані: карбоцистеїн, ацетилцистеїн, амброксол, гвайфенізін, бромгексин. Подібні сиропи заборонені до 4-х років, у деяких країнах - до 7-ми років.
- Також заборонено робити розтирання, гірчичники і компреси на грудну клітку через можливий ризик розвитку ларинго- або бронхоспазму.
Антоніна Лободюк
педіатр
фото: shutterstock
