Попри втому й розчарування, у цій ситуації немає нічого тривожного чи аномального. Майже кожна дитина проходить через період частих застуд після початку відвідування дитячого садочку. І це не про слабкий імунітет — це про те, як він навчається.
Дитячий організм тільки знайомиться зі світом
Дитина народжується з базовим захистом, який поступово формується протягом перших років життя. Але поки вона більшість часу проводить вдома, її імунна система має справу з невеликою кількістю збудників. А ось коли ж малюк потрапляє у середовище, де десятки дітей дихають, кашляють і обіймаються, імунітет раптом стикається з сотнями нових мікроорганізмів.
Вилочкова залоза (тимус) у дитини, працює на повну потужність. Він відповідає за дозрівання та навчання Т-клітин імунної системи. Кожна інфекція — це реакція на контакт із незнайомим поки що вірусом, і саме так відбувається «навчання» Т-клітин і формується імунна пам’ять. Тобто, діти, які часто хворіють на респіраторні захворювання змалечку, легше перемагають вже знайомі інфекції з віком.
Учені з Університету Квебеку з’ясували: діти, які відвідували великі дитячі заклади, у молодшому шкільному віці мали менше застуд, ніж ті, хто залишався вдома. Імунна система, що пройшла «курс молодого бійця» в садочку, згодом працює ефективніше.
Дитячий садочок — справжній «тренажер» для імунітету
У групі діти тісно контактують одне з одним: тримаються за руки, грають спільними іграшками, торкаються обличчя, обмінюються мікрофлорою. Малюки ще не вміють правильно мити руки, користуватися носовичками й прикривати рот під час кашлю. Додай до цього теплі приміщення, обмежену вентиляцію й загальну втому організму під час адаптації — і отримаєш ідеальні умови для передачі інфекцій.
До того ж, у перші місяці садочка дитина переживає серйозний стрес. Новий режим, відсутність мами, гучні звуки, інший ритм життя — усе це впливає на гормональний фон і тимчасово знижує опірність організму. Тому так часто трапляється, що хвороби накочуються одна за одною саме на початку.
Педіатри кажуть: діти до п’яти років можуть мати від шести до дванадцяти вірусних інфекцій на рік, і це вважається нормою. Частіше хворіють ті, хто вперше потрапив до дитячого колективу. Це не означає, що малюк має слабке здоров’я — просто його організм ще знайомиться зі світом. Через рік-два кількість застуд, як правило, помітно зменшується.
Читай також: Нежить у дитини: як лікувати, і коли потрібен лікар
Як допомогти дитині пройти цей період
Найперше — не панікувати. Часті застуди не свідчать про патологію, якщо дитина добре росте, набирає вагу і швидко відновлюється після хвороби. Підтримати імунітет можна простими речами: повноцінним сном, різноманітним повноцінним харчуванням, достатньою кількістю прогулянок і відпочинку.
Не менш важливо навчати дитину гігієни. Звичка мити руки після туалету, перед їжею і після прогулянки зменшує ризик зараження у кілька разів. Варто пояснювати, що спільна пляшка, ложка чи серветка — це не про дружбу, а про мікроби. Такі навички прищеплюються поступово, але саме вони формують базову культуру здоров’я.
Якщо є можливість, домовся з виховательками про регулярне провітрювання кімнати та дезінфекцію іграшок. Це дрібниці, але саме вони створюють здоровіші умови для всіх дітей. І звісно, якщо дитина вже має ознаки захворювання, краще залишити її вдома. Перерваний відпочинок лише затягне процес одужання і створить ризики для інших.
Читай також: Вітрянка, Covid-19, грип та інші інфекції: скільки днів дитина заразна
Коли варто звернутися до лікаря
Є ситуації, коли «звичайні застуди» можуть приховувати інші проблеми. Якщо інфекції повторюються надто часто і проходять тяжко, супроводжуються ускладненнями, пневмоніями чи втратою ваги — це привід обговорити з педіатром можливість імунологічного обстеження. Але в більшості випадків достатньо часу, спокою і підтримки. Імунна система дозріє — і хвиля застуд залишить вас у спокої.
Спокійна мама — це найкраща терапія. Дитячі інфекції минають, а досвід близькості та турботи залишається. І вже за рік-два ти згадуватимеш цей період як звичайний етап росту — непростий, але необхідний.
Джерела: Mayo Clinic, PubMed, HealthyChildren.org
