Важливо розуміти, що вміння керувати власною увагою, поведінкою, реакціями та эмоціями - дуже важлива навичка, що стане в нагоді у дорослому житті, та впливатиме на всі його сфери. На платформі розвитку дошкільнят НУМО описано 10 сходинок розвитку навички і прості вправи для допомоги дитині в цьому.

Знає та дотримується режиму дня

Складіть разом із дитиною режим дня, позначаючи послідовність режимних моментів символами, зрозумілими дитині.

Дотримується черги: може почекати, коли це важливо (у кав’ярні, під час гри тощо)

• Діти схильні до наслідування. Стоячи в черзі, не нервуйтесь. Натомість пограйте в гру (наприклад асоціації). Час пролетить непомітно, а малюк зрозуміє, що терпіння – дієвий спосіб отримати бажане.
• Запитайте: Чи є користь від терпіння й наполегливості в повсякденному житті? Коли вони нам потрібні?
• Обговоріть: Що допомагає стримуватися?
• Ігри в піжмурки або в мовчанку тренують терплячість.

Може робити послідовні дії, сама створює простий алгоритм дій

• «Нагадувалки»: від столу до мийки може вести зелена стрілка, що нагадує прибрати посуд після обіду. Наприклад, усміхнений рот, в який малюк щодня домальовує зуб після чищення.
• Гра: дитина – інженер, який програмує роботу, для виконання дії, називає послідовність (щоб іти вперед, підняти праву ногу, зігнути коліно тощо).
• Гра: дитина розкладає одяг у порядку вдягання. Жартома провокуйте спочатку покласти шубу, потім – білизну…

Дотримується правил гри. Реагує на слово «стоп»

Гра «Світлофор». Один з батьків – світлофор, а дитина – машина. Усі переміщуються по кімнаті, коли горить зелений. Якщо ж світлофор каже «червоний», машини зупиняються. Міняйтеся ролями. Це досвід: «зупинись, коли це важливо». Дитина дізнається про важливі правила. Так можна розпочати розмову про правила дорожнього руху й важливість слова «стоп».

Читай також: Як навчити дитину спілкуванню з однолітками. Важливі етапи розвитку

Завершує заняття (прибирає за собою)

• Гра «Перетворення на підйомний кран». Доторкніться до дитини «чарівною паличкою», яка перетворить її на підйомний кран або самоскид. Дитина може підняти й перемістити іграшку до місця зберігання (ящик). Щоразу, завершуючи дію, плескайте в долоні й вигукуйте: «Ура!».
• Розділіть великі для дитини завдання на маленькі кроки. Запитуйте в дитини, з чого вона розпочне.

Розуміє та може пояснити правила поведінки в групі

• Коли поведінка дитини здається непродуктивною: 1. Ми здогадуємося, які в неї потреби. 2. Називаємо емоцію/потребу дитини. 3. Пропонуємо дію, що змінить поведінку.
• Гра в цуценят, які дістають щось зі столу, дряпають підлогу, скавучать. Хтось із батьків має підійти до «цуценяти», пригорнути, пояснити неправильність вчинків, щоб змінити поведінку й установити правила.

Скеровує поведінку й емоції в інше русло за наявності допомоги (просить про допомогу)

• Гра «Канатоходець». Розкладіть на підлозі яскраву мотузку. Дитина ходить по ній, балансуючи. За потреби підтримуємо дитину й розказуємо про важливість «страховки».
• Граємось іграшками, які кажуть: «Допоможи мені, будь ласка».
• Читаючи книжку чи дивлячись мультфільм, звертайте увагу на те, як герої просять про допомогу та хто їм допомагає.
• Кажемо дитині, що вона завжди може розраховувати на нашу допомогу.
• Стежимо за словами: не «йду пожаліти», а «підійди, поспівчуваю».

Виражає гнів (чи інші почуття) за допомогою слів

• Гра «Барометр емоцій»: великий палець догори – радість, донизу – смуток, убік – злість. Ставимо запитання: «Як ти почуваєшся?». Дитина показує жест, а потім озвучує емоцію.
• Малюємо емоції на картках. Проживаючи певну емоцію, дитина бере відповідну картку й розказує, що відчуває (можемо показати самі).

Може пояснити свою поведінку й попросити про допомогу, якщо це потрібно

Обіграйте разом з дитиною ситуації, в яких вона має казати «тому що». Наприклад, «я всміхаюся, тому що…».
Граємо в чарівника, який знає все про емоції (може показати емоцію, розказати про неї). Дитина може «перетворювати» вас на різні емоції, а ви маєте запропонувати дитині розказати про цю емоцію. Наприкінці скажіть, що кожен з нас може бути чарівником, перетворюючи емоції.

Читай також: Як допомогти дитині вчитися самостійності. 10 кроків розвитку навички

Знає та використовує запропоновані копінг-стратегії для заспокоєння

• Гра «Намалюй свій стан». Ви називаєте емоційний стан («я злюся»), а дитина малює, на що це схоже. Це може бути не малюнок, а просто штрихування.
• Зробіть «оголошення» з наліпками, які показують, що можна робити для заспокоєння (випити води, попросити обійняти, глибоко подихати).
• Вигадайте «віршики-замовляння» від образи, злості, суму тощо.

Джерело

Фото: depositphotos