Перша добірка - 5 книг для дорослих від імені дітей. Вона дуже цікава, звідки не глянь. Такий ракурс дозволяє подивитися на ситуацію під іншим кутом зору і багато чого змінює в сприйнятті дорослих: допомагає краще розуміти дитину і себе, переоцінити деякі аспекти в житті, зупинитися і прислухатися до своєї внутрішньої дитини, що дуже важливо для кожного з нас.
Наріне Абгарян «Манюня»
Збірка невеликих історій про пригоди дівчинки на ім’я Марія (або просто Манюня), розказаних її найліпшою подружкою (й авторкою книги) Наріне, написана на основі реальних подій. Тому й книга вийшла живою, й герої – справжніми, й історії – переконливими.
У ній багато гумору та кумедних ситуацій, щирої дружби та справжньої любові, ностальгії за дитинством та світлого суму за тим, що минуло.
Післясмак книги: сприймати все, що з нами відбувається, як пригоду.
Читати також: Обов'язкові до прочитання: 3 книги для батьків
Барбара Космовська «Буба»
Родинні проблеми, розказані з точки зору дівчинки-підлітка (а у них, як відомо, й своїх проблем вистачає), дорослими читачами сприймаються зовсім інакше. Це дозволяє переоцінити ситуацію, переставити акценти і зрештою вчинити так, щоб було правильно.
Післясмак книги: для тих, хто любить, невирішуваних проблем не буває.
Нодар Думбадзе «Я, бабуся, Іліко та Іларіон»
Грузинський колорит та національні смаколики – лише один із багатьох плюсів цієї книги. Хлопчик-забіяка (а потім – юнак), якого виховує бабуся, розповідає про своє життя. Історії то кумедні, то сумні, то короткі, то довгі, але всі вони наповнені любов’ю до життя, до рідного краю, до людей.
Післясмак книги: все минає так швидко, тож варто насолоджуватися навіть тим, що навіть може в той час видаватися поганим.
Поліна Жеребцова «Мураха у скляній банці»
Реальний щоденник реальної дівчинки, в якому вона описує своє життя у Грозному під час усіх Чеченських воєн. Точніше, не життя, а виживання у пошуках безпечного місця та їжі. Втім, навіть у таких умовах в житті Поліни знайшлося місце і для першого кохання, і для типових підліткових непорозумінь із мамою, і для дружби й розчарувань.
Післясмак книги: рахуючи збитки від війни, ніхто не вносить до статистики втрачене дитинство тисяч хлопчиків і дівчаток. А треба.
Володимир Даниленко «Сонечко моє, чорне й волохате»
Написана від імені хлопчика-підлітка, книга по-дитячому щира. Намагаючись розібратися в "дорослих" проблемах, оповідач знімає маски з героїв – батьків, їхніх друзів, родичів, – що дозволяє нам, читачам, ніби збоку побачити й себе у різних, типових для багатьох родин, ситуаціях.
Післясмак книги: підлітки – то вже майже дорослі, з якими варто рахуватися і навіть радитись у багатьох ситуаціях.
Ірина Хомчук
журналіст, блогер, книголюб,
блог - "Сонячна скарбниця"
