Кожна пара сама вибирає коли, як і скільки разів їм ставати батьками. Одні спираються на свій досвід стосунків з братом або сестрою, а інші намагаються об'єктивно оцінити свій фізичний ресурс і те, як вони впораються з малюками певної вікової групи. У будь-якому випадку, наважуючись на народження другої дитини, батьки повинні чітко представляти не тільки ті складності, з якими їм доведеться зіткнутися, а й оцінити готовність старшої дитини до появи нового члена сім'ї.
Читай також: Малюк у приклад: чому кожній мамі варто навчитися у свого дворічки?
Діти-погодки
Плюси: на такий подвиг можуть зважитися жінки, які мають за плечима позитивний досвід народження першої дитини. Спокійний малюк не сильно вимотав маму, і вона цілком розуміє, що через 1-2 роки готова до наступного кроку по розширенню сім'ї. Головний плюс такої різниці у віці – це нескінченний список взаємних інтересів і дружби між малюками, а також формування одного кола спілкування. Їм буде завжди весело грати разом, адже їх рівень розвитку зараз дуже близький. Вони майже одночасно навчаються ходити, говорити і пізнавати навколишній світ. Якщо різниця не дуже велика, то вони навіть можуть піти разом в одну групу дитячого садка або в один клас. Конфлікт вікового розвитку ніколи не стане між цими крихтами, і вони можуть стати кращими друзями один для одного.
Мінуси: фізична втома, яка буде переслідувати маму кілька років поспіль. Таку працю можна порівняти з вихованням близнюків, коли кожна дитина ще занадто мала й однаково потребує маминої уваги. Мамі доведеться багато часу приділяти молодшому немовляті, неусвідомлено позбавляючи необхідної турботи старшу дитину. Це може сформувати психологічну травму і перерве емоційний зв'язок між мамою й старшими за віком сином чи донькою.
Різниця 3-4 роки
Плюси: психологи вважають таку різницю найбільш оптимальною для дітей та батьків. Мама повністю відновилася після пологів у фізичному плані, а малюк вже встиг стати самостійним. Він уже не так гостро потребує маминої нескінченної турботи і з великим інтересом проводить час самостійно, граючись улюбленими іграшками. Така дитина буде рада появі нового друга в особі братика чи сестрички, а не занадто велика різниця в віці ще дозволить їм сформувати коло спільних інтересів, коли молодша дитина трохи підросте.
Мінуси: при неправильному підході батьків, у старшого малюка можуть сформуватися ревнощі по відношенню до молодшого. Щоб уникнути такого непорозуміння, батькам варто готувати первістка до поповнення в родині ще під час вагітності. А після пологів, поки мама буде змушена віддавати найбільшу кількість уваги новонародженому, тато повинен підхопити естафету і взяти старшого малюка під своє «крило». Непорозуміння у цих діток може виникнути в той період, коли перший малюк відправитися в школу. У нього сформується своє коло спілкування і нові інтереси, а ось молодший буде повністю занурений в свій дитячий світ.
5-8 років
Плюси: старший малюк вже знаходиться в усвідомленому віці і з задоволенням буде підключатися до догляду за молодшеньким. У цьому віці між батьками і старшим малюком досить відносини вже стали досить довірчі, і він багато що може зрозуміти.
Читай також: Когось з батьків моя дитина любить більше... і це не я. Одкровення мами
Мінуси: сварки у дітей будуть виникати через різницю інтересів. Молодший буде постійно вриватися в світ старшого: ламати вироби, розкидати пазли і намагатися відібрати улюблені дорогі іграшки. У підлітковому віці також можуть виникати часті сварки. У цій ситуації батьки повинні розуміти, що народжували молодшу дитину для себе, а не для того, щоб його нескінченно бавив старший. Вирушаючи гуляти з друзями, дитина не повинна брати з собою молодшого братика лише тому що це зручно мамі чи малюкові цього дуже хочеться. Потрібно чітко розуміти, що у старшої дитини є своє життя і не можна порушувати його особистий простір.
9 років і більше
Плюси: старша дитина буде беззаперечним авторитетом і прикладом для наслідування у молодшого. Дорослий син чи донька будуть оберігати дитину і давати йому поради в складних ситуаціях, а іноді навіть вирішувати його проблеми. Однак справжня дружба між ними виникне лише тоді, коли обидві дитини стануть дорослими і життя «змиє» вікові межі між ними.
Мінуси: батьки можуть сильно здивуватися поведінці старшої дитини, вони можуть навіть зіткнутися з її протестом і повним неприйняттям молодшого братика або сестрички. Такі діти звикли бути одні протягом свого не маленького життя і зараз просто не готові ділити увагу батьків з ким би то не було.
Звичайно, всі діти індивідуальні і для них не існує загальної моделі поведінки. Деякі погодки і близнюки можуть змагатися протягом всього свого життя, а діти з різницею у віці понад десять років можуть стати прикладом теплих відносин між братами або сестрами. У цьому питанні багато залежить від батьків, чесно розділивши свою увагу між дітьми, вони не будуть давати їм приводу для ревнощів, суперництва і образ.
Фото: depositphotos
