Дитина – це повноцінний член суспільства, громадянин, який має свої права. В силу фізичних, розумових можливостей діти не в змозі відстоювати власні права. Тому їх надійним охоронцем, захистом є держава. Вона належним чином зобов'язана забезпечити правову основу і дати дітям особливі права. У зв'язку з віковими особливостями, існують різні норми реалізації прав дитини в Україні.

Навіть найменші громадяни України надійно захищені. Як тільки наша країна отримала незалежність, законодавча і виконавча влада подумала про маленьких жителів. Узаконили, затвердили документально їх права та обов'язки дорослих по відношенню до них. З тих пір найнадійніше захищеною верствою населення стали маленькі жителі України. Охороняючи з усіх боків і піклуючись про тендітних створінь, країна піклується про своє майбутнє.

Важливим документом, який підписала Україна, є «Конвенція про права дитини від 20.11.1989». Регулюючі документи України з питання прав дитини – Закон «Про охорону дитинства», Сімейний кодекс, Конституція, Цивільний кодекс.

Згідно з цими документами діти до 18 років мають статус «Дитина». Ділиться цей статус (ст 6 СКУ) на малолітніх (до чотирнадцяти років) і неповнолітніх (які не досягли вісімнадцятиріччя).

Права дітей в Україні

Міжнародне законодавство гарантує дитині в Україні нижче перераховані права:

• На життя.
• На отримання безкоштовної медичної допомоги, гарантовану охорону здоров'я.
• На безпечні умови для подальшого гармонійного розвитку.
• На громадянство, на ім'я.
• На достатній рівень життя, при якому можливий культурно-моральний, духовно-соціальний, всебічний розвиток.
• На свободу слова і власної думки. Дитина має право формувати особистісні погляди, розвивати особисту громадську активність.
• На житло. У батьків і неповнолітніх – рівне право на житлоплощу із зазначенням квадратних метрів.
• На здобуття освіти. Незалежно від статі, релігії, стану фізичної групи здоров'я.
• Виховуватися, проживати з батьками або законними представниками. При цьому отримувати всю необхідну турботу, захист і належний догляд.
• Свободи, недоторканності, захисту честі та гідності. Малолітній в будь-який момент може звернутися до державних органів, щоб отримати допомогу і охорону.
• На отримання інформації. Приймати інформацію через різні формати подачі. Наприклад, за допомогою комп'ютера, телефону, книг і журналів. На свій розсуд усно або письмово. Також самостійно шукати і поширювати інформацію.
• На релігійні погляди, свободу віросповідання.

Крім загальних прав, що стосуються неповнолітніх, є і особливі права. Вони також прописані в законах, адже діти найбільше потребують допомоги, захисту і турботи.

На першому місці стоїть сімейне життя. Сім'я – головний осередок, гніздо, щоб підготуватися до подальшого життя вже змужнілого дитини. Діти на законодавчому рівні захищені в сім'ї. Адже саме там часто порушують права дітей. Кожен батько, законний представник, опікун зобов'язаний знати законні правила виховання майбутніх громадян України. Які ж вони? Читаємо і запам'ятовуємо.

Стаття 150 Сімейного Кодексу України. Вказані обов'язки батьків перед дітьми, на законодавчому рівні. Мама, тато, інші родичі не мають право карати дітей, піддавати насильству, принижувати людську гідність. Вони повинні надати можливість здобути освіту. Створити умови для всебічного гармонійного розвитку. Підготувати у доросле самостійне життя. Повинні ставитися з повагою, виявляючи щоденну турботу.

Стаття 153 Сімейного Кодексу. Ніхто не повинен перешкоджати вільному, необмеженому спілкуванню з обома батьками. У виняткових ситуаціях закон забороняє спілкування. Схожі статті 15, 16 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачають випадки роздільного проживання батьків і дітей (від одного з батьків або від обох). Діти повинні мати можливість тримати зв'язок з батьками, бачитися, спілкуватися. Навіть якщо мама чи тато проживають в іншій країні. Необхідно інформувати дітей про новини, що стосуються батьків, якщо така інформація не піддає ризику психічне здоров'я маленької людини.

Стаття 160 Сімейного Кодексу України, стаття 29 Цивільного Кодексу України. Ці закони передбачають вибір місця проживання дитини. Батьки дитини до 10 років самі вирішують, де вона буде жити. Але зважають на його думкою. Після 10 років у дітей такі ж повноваження, вони мають право брати участь у виборі майбутнього місця проживання. А в разі розлучення батьків, малюк має право самостійно вирішити, з ким залишаться.

Права дітей молодших і старших 14 років в Україні

Які права у неповнолітніх після 14 років? Діти в такому віці можуть позбавити батьківських прав, звернувшись із заявою до відповідних органів.

Згідно зі статтею 218 Сімейного Кодексу України, дитину можна усиновити тільки за її згоди. Вона повинна бути ознайомлена з усіма подальшими правами, поінформована плюсами, мінусами усиновлення. Її думки не питають, якщо дитина вже проживає в сім'ї і батьків вважає рідними.

Стаття 295 Сімейного Кодексу України говорить про право зміни прізвища та / або імені за погодженням з батьками. Після 16 років дитина самостійно може змінити свої дані, не питаючи згоди законних представників.

Стаття 171 Сімейного Кодексу закріплює правило бути почутим. Це стосується вирішення особистих або сімейних питань проживання, виховання, відносини та ін.

Стаття 23 Сімейного Кодексу. За законами України у 18 років хлопець і дівчина можуть вступити в шлюб. По досягненню вісімнадцятирічного віку людина може вийти заміж, одружитися. Це – загальне правило. Але за рішенням суду право одруження або заміжжя дається в шістнадцяти років, якщо судом доведено, що шлюб укладається в інтересах дитини.

Статті 174, 175 Сімейного Кодексу. Які права мають діти на майно, придбане батьками? Всі особисті речі, куплені на гроші дорослих, вважаються власністю дитини. Наприклад, все шкільне приладдя, одяг, взуття, спортивне обладнання, іграшковий інвентар, меблі для індивідуального користування. Решта майна вважається власністю батьків і дітей в рівних частках. Власним майном малолітніх до 14 років керують батьки, а після зобов'язуються повернути в цілості й збереженному стані. Передбачено повернення коштів від доходів майна дітей.

Статті 1235, 1241 Цивільного Кодексу України передбачають врегулювання з питань спадщини. Незалежно від заповіту діти є прямими спадкоємцями. Бувають ситуації, коли в заповіті вказуються інші особи. Незважаючи на зміст даного заповіту, виграє законний спадкоємець – дитина.

Стаття 17 закону «Про охорону дитинства» говорить на користь спадщини дітей, чиї батьки були позбавлені батьківських прав, якщо неповнолітній в законодавчому порядку звертається за своєю спадщиною.

Стаття 180 Сімейного Кодексу регулює порядок утримання батьками неповнолітніх. До досягнення повноліття діти повинні бути матеріально забезпечені. А в інших ситуаціях і після виконання 18 років:

• Дочка або син в скрутному непрацездатному стані. Потребують необхідної підтримки;
• Син, донька не працює, навчається у вузі. До двадцяти трьох років їх зобов'язані утримувати матеріально.

При отриманні аліментів у мами чи тата немає прав витрачати їх на інші потреби. Гроші витрачаються тільки на утримання дитини. Вона є повноправним учасником в плануванні розподілу аліментів. Є випадки, коли малолітні самостійно отримують, розпоряджаються аліментами.

Джерело відео: Простоправо ТВ

Згідно зі статтею 911 Цивільного Кодексу, діти до 6 років можуть користуватися громадським транспортом безкоштовно. Окреме місце в таких випадках не надаэться. Пільгова ціна передбачена від шести до чотирнадцяти років.

За статтею 35 Цивільного Кодексу України в деяких обставинах, той, хто не досяг 18 років, отримує цивільну дієздатність. Зокрема, в нижче згаданих випадках:

• Дитина, яка досягла шістнадцятирічного віку, що працює за трудовою угодою. Оплата праці, години роботи мають бути не ущемлюючими;
• Якщо дитина стала матір'ю або батьком, що завірено відповідним записом. Закон не суперечить юним мамам, татам;
• Бажання вести підприємницьку діяльність. Це дозволяється з шістнадцятирічного віку.

Про права малолітніх говориться в статті 31, 32 Цивільного Кодексу України. За власною ініціативою вони можуть укладати незначні побутові угоди. Наприклад, угода на предмети, що мають невисоку вартість. Побутові та навчальне приладдя, предмети одягу або інтер'єру;

Дитина має особисті недоторканні права на результати праці і діяльності, які охороняються державою.

Права дітей від 14 до 18 років в Україні

Вікова категорія від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Які відмінності?

Мають можливість розпоряджатися на свій розсуд власним заробітком, стипендією, іншими доходами, аліментами. Не питаючи дозволу, мають владу над перерахованими доходами.

Право розпоряджатися грошовими надходженнями гарантує достатню кількість коштів. Грошима, переведеними іншими особами. Тільки за письмовим дозволом органів опіки та піклування.

Читай також: Чи можуть дитини відібрати у батьків без позбавлення їх батьківських прав

При наявності на руках нотаріально довіреної письмової згоди законних представників, мають право здійснювати інші великі угоди. Наприклад, такі, як, купівля-продаж транспортного засобу або нерухомості: машини, мотоцикла, квартири, дачної ділянки.

Укладати договори, угоди з банками по різним вкладам і рахункам. Самостійно управляти вкладами, переказами на ім'я дитини. Сюди входить: зняття, трата на власні потреби, перекази.

Дитина може самостійно управляти результатом розумової діяльності і праці. Наприклад, грошовими заохоченнями, який він отримає заробленою працею.

Діти не в змозі захистити себе від зловмисників. Про це подбала держава. Коли за спиною стоїть тверда опора у вигляді непорушних законів, можна з упевненістю сказати, що діти в безпеці.

Фото: depositphotos