Вагітна жінка, яка залишилася одна, гостро потребує підтримки. Грамотної та дбайливої. Як її надавати, що робити самій мамі, де шукати опору - відповідає наш улюблений психолог Світлана Ройз.

Про стереотипи і приховані ресурси

Світлано, ця тема виникла не просто так. Насправді, запитів з цього приводу досить багато. Чим ми можемо допомогти такій жінці?

Тема складна і немає в ній однозначних та універсальних відповідей. Як у ситуаціях бідкання - кожна людина по-своєму переживає біль і втрату, і кожній потрібен свій "вид підтримки". З кимось нам важливо просто помовчати поруч, комусь дати виговоритися, комусь допомогти планувати майбутнє життя. Різні жінки входять у цю ситуацію з різних точок, з різних позицій і життєвих ситуацій.

Перше, що важливо зрозуміти і прийняти: загострення - те, що стало зрозумілим - завжди краще за хронічні процеси, проявлений процес - завжди кращий за те, що тягнеться або тримає в стані невідомості. Невідомість позбавляє ресурсу. Будь-яка ясність може, врешті-решт, обернутися новою "опорою".

Природно, що в будь-якій кризі під час вагітності жінці складно впоратися з емоціями. У цей час як ніколи важливий зовнішній контур безпеки - якщо це відчуття стабільності і безпеки пропадає, на якийсь час жінка може вибиватися з рівноваги. Це природно. Дати відчуття зовнішньої безпеки, цього самого контуру, можуть близькі та друзі (мама, тато, подруги) - хтось, хто може створити «береги», дати відчуття зовнішньої стабільності.

Дуже важливо просити про допомогу. Це не час сорому і незручності: таку ситуацію складно спрогнозувати, в таку ситуацію може потрапити будь-яка жінка. Вкрай важливо намагатися не піддаватися почуттю провини.

Як правило, в кризові моменти життя, коли ми дуже вразливі, оживають наші внутрішні критики. Тут велике значення має те, що нас супроводжувало в нашому дорослішанні "культурально", стереотипи, які нас оточують: про дитину, народжену поза шлюбом, про матір-одиначку ... ці критики говорять "стереотипними" фразами. Звичайно, важливо провести їх ревізію і знайти для себе розумні відповіді. Вони, як правило, дуже далекі від того, що пропонують "стереотипи". За статистикою і діти, що ростуть у повній сім'ї, і діти, що виховуються однією мамою, мають однакові можливості стати щасливими. За умови, що поруч з дитиною перебуває щаслива людина (люди).

Читати також: Несподіване щастя: як прийняти незаплановану вагітність

Розповсюджене питання у вагітної жінки: чому він так вчинив?

Причин, які призвели до такого рішення чоловіка, може бути величезна кількість:

• Можливо, він сам ще незріла людина, сам ще не готовий до дорослої відповідальності.
• Буває так, що він був «замінником» батьків у дитинстві для молодшого брата-сестри і ніби виконав свою "батьківську місію". А враховуючи, що в дитинстві це було для нього позамежним навантаженням, він підсвідомо уникає повторення подібного досвіду.
• Іноді йдеться про "незавершені відносини з батьками": непройдена сепарація з мамою або перенесення на свої відносини з дружиною способу батьківських відносин.
• Або глибинний страх прихильності і одночасно втрати, адже відносини з дитиною вимагають більшої близькості, усвідомленості, а це лякає. Особливо тих, у кого не сформувалася в дитинстві здорова близькість.
• Нерідко чоловік просто не може витерпіти емоції жінки під час вагітності або йому важко впоратися з тим, що вона проектує на нього образ свого батька, адже бути татом для дитини і для жінки - мало кому під силу.
• Крім того, рішення привести дитину в життя - завжди рішення двох, і якщо жінка його прийняла самостійно, чоловік може з ним не погодитися.
• І ще: деяким чоловікам просто потрібен час, щоб прийняти це рішення дружини і сам факт батьківства. Я знаю ситуації, коли чоловіки поверталися до дружин після знайомства з малюком, уже після пологів. І важливо залишити чоловікові шанс "дозріти".
• Батьками не народжуються ... Крім того, з можливістю близькості й прихильності пов'язаний гормон окситоцин: у мами він виробляється постійно, а у батька - частіше під час контакту з дитиною. Важливо надавати можливість такого контакту.
• Насправді, причин багато і часто йдеться про комплекс причин. Але в будь-якому випадку - не варто шукати, "хто винен", заглиблюватися в минуле чоловіка, аналізувати свої помилки. Зараз важливі сили для Справжнього. І, звичайно, Важливо повернутися в реальність і вчитися перебувати в конкретній ситуації, себе стабілізувати ..

Способи прийти в рівновагу

І що ж робити жінці з точки зору практики і пошуку стабільності?

Для початку потрібно скласти список людей, до яких можна звернутися в будь-якій ситуації. Нашій підсвідомості потрібно 5 людей, щоб відчути стабільність. Це не означає, що можна обрушувати на цих людей всю хвилю свого страху, тривоги і напруги. Але просити про допомогу важливо і потрібно.

Є 4 реакції на будь-які події:

1. Змінювати - робити те, що в моїх силах
2. Прийняти те, що неможливо змінити,
3. Скиглити - бути жертвою (це пасивно-агресивний вид реакції) - скаржитися і вимагати,
4. Дратуватися (злитися) - активно-агресивний - звинувачувати і вимагати.

Два останніх відштовхують оточуючих від нас, викликають небажання бути поруч і давати підтримку. Зрілі, дорослі люди вибирають дві перші реакції.

Читати також: Як розслабитися під час вагітності і зняти стрес

Абсолютно нормально, якщо жінка буде переміщатися всіма цими станами. Доросла, ідеальна позиція часто недоступна нам у абсолютно ідеальних умовах, а під час вагітності до того ж поведінка керується гормонами. В такому стані контроль може тимчасово затьмарюватися. Тут добре просити друзів, близьких, щоб у такі моменти вони давали коректний зворотний зв'язок, давали "береги". Дуже чудово, якщо є кому просто побути поруч, помовчати або обійняти.

Якщо говорити про зрілі реакції, то як у такій ситуації жінка може щось змінювати?

Ми міняємо тільки те, що всередині нас, тільки себе і своє ставлення.

Для початку можна шукати більше інформації про те, як себе стабілізувати, як допомогти дитині прийти в гармонійний світ.

Важливо з самого початку прийняти усвідомлене рішення: «Я Мама. Я доросла. Я велика. Я готова привести дитину у світ », прийняти свою особисту відповідальну позицію.

Повірити в те, що ви найкраща мама для своєї дитини. І для цього не потрібно бути ідеальною і робити щось позамежне чи надмірне.

Далі, пройшовши через образу (за допомогою психологів, друзів) на чоловіка, потрібно залишити інформацію про нього для малюка. Дитина складається з сили роду мами і тата, не можна позбавляти її половини сили ..

Як це зробити?

Звичайно, це можна робити тільки щиро. Дитині важливо дозволити "брати" у тата. Це може звучати дивно, але можна в собі проговорити "я дозволяю тобі спиратися на татову силу і брати у батька те, що для тебе важливо і принесе тобі користь".

Можна подумки сказати батькові дитини: "Не дивлячись на те, що між нами відбувається, я приймаю тебе як батька своєї дитини».

Адже коли жінка не вирішила конфлікт з чоловіком, дитина може нести в собі почуття провини і відповідальності за нещасливу долю мами. Адже «через неї пішов тато» або сама її поява «зіпсувала життя» мамі. Це зовсім не обов'язково озвучувати, це "непроявлене відчуття" може просто тяжіти над малюком.

І вкрай важливо подумки знімати з нього цю відповідальність: «Я чекаю тебе. І ти наповнений моєю любов'ю. І ти не несеш відповідальність за мої (наші) дорослі відносини. У тебе завжди є сила тата і мами »...

Читати також: Допомога одиноким матерям в Україні

Що важливо ще: зрозуміти, що цілком природно, якщо жінка відчуває тривогу і страх. І думки: «Кому я тепер буду потрібна», «Я не впораюся!» - теж нормальні. Важливо дати собі право пам'ятати, що за цими страхами є сила. Дитина приносить з собою нові енергії, нові можливості, і нові грані потенціалу жінки. Після народження малюка жінка може побачити себе зовсім іншою, відкрити нові можливості, сили та увійти в нову фазу своєї жіночності, в нові відносини. Правда, щоб побачити це, важливо не перебувати всередині емоційної воронки ...

Добре відвідувати курси супроводу вагітності (курси для майбутніх мам): будь-які знання і навички дають відчуття стабільності і безпеки.

Мамі потрібно піклуватися про свій ресурс. Про своє тіло.

А як щодо "прийняти"?

Необхідно поставити крапку і почати нову пропозицію. Будь-які трикрапки і коми - залишають нас у минулому. З дитиною нас чекає справжнє і майбутнє.

Важливо усвідомити доконане як даність і не мучити себе думками, що могло б бути, а мати справу з тим, що Зараз є, зі своїм рішенням бути мамою, в тому числі.

А як спілкуватися з татом дитини?

Якщо він не вийшов з контакту, з ним важливо обумовити те, як він зможе брати участь у житті дитини. Як мінімум, фінансово. Не варто під час вагітності будувати плани і обумовлювати абсолютно все, що буде після пологів. Точніше, можна обговорювати все, що завгодно, але після появи малюка все може змінитися. :-) Чоловік може захотіти спілкуватися, а може і злякатися крихкості дитини і відповідальності ...

Можна (без вимог і претензій) «включати» чоловіка в процес догляду за малюком, надсилати йому фотографії малюка, розповідати про дитину - звичайно, якщо і у мами, і у тата немає протесту.

Можна, попередивши батька, повідомити його батькам - бабусі і дідусю - про народження онука.

Що стосується особистих можливостей жінки, звичайно, ідеально, якщо є "фінансова подушка": можна написати список можливих витрат, але часто після народження дитини такі списки можуть видозмінюватися.

Повторюся: коли приходить дитина, вона приносить із собою можливості. Тільки важливо бути уважними, щоб їх побачити, залишатися у стабільному стані.

Звичайно, ситуація дуже складна, але ... є можливість віддаленої роботи, в житті жінки можуть з'являтися несподівані помічники і несподівані джерела. Важливо приймати допомогу і давати проявлятися зв'язкам, які можуть виникнути досить несподівано і вчасно.

Читати також: Як навчитися просто бути тут і зараз

У найскладніших ситуаціях - у нас завжди є вільна воля - в думках, вчинках, рішеннях. У будь-яких найскладніших ситуаціях наша вільна воля в тому, куди спрямовувати свою увагу, свою таку необхідну зараз енергію. І важливо, щоб вона була спрямована на реальність, на те, що проживається зараз, на дитину, яка перебуває всередині або вже, після народження - поруч з мамою. Дитина приносить з собою величезні виміри Любові. І я впевнена, у кожної мами За болем, страхом, образами живе величезна Любов до дитини. І у цьому - величезний ресурс.

На запитання відповідала -

сімейний психолог

Світлана Ройз

Фото: depositphotos.com, сторінка Facebook Світлани Ройз....