А разом із кредитом попутно сплачується і пеня, і величезні відсотки ... Що ж потрібно знати, щоб уникнути подібних неприємностей?
Що таке поручительство?
Іноді один член сім'ї робить іншого поручителем за договором банку. Часто постраждала сторона аргументує, що не має відношення до цього кредиту ... Але вона була в банку, надала паспорт, тому що «так треба», не заглиблюючись у подробиці кредиту. А коли виникла проблема, вихід із ситуації намагаються шукати, розмірковуючи так: оскільки відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України, майно та інші засоби поручителя, що належать йому на праві спільної сумісної власності, придбане за час шлюбу, укладення цього договору без його згоди порушує його права, тому він просить визнати договір поруки недійсним. А інша сторона слово «згода» сприймає буквально.
Читай також: Зміна дівочого прізвища на прізвище чоловіка: що потрібно знати? Відповідає юрист
Ні, це не так, адже дані правовідносини регулюються ст. 553 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником його обов'язків. І найважче, що поручительство з себе «зняти» не можна. Воно припиняється разом із зобов'язанням! Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, тобто порука є угодою про прийняття перед третьою особою на себе обов'язків поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання і нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконано останнім. Це може бути навіть у ситуаціях, коли чоловік із дружиною розлучилися і проживають у різних містах. У всіх перерахованих випадках порука не припиняється!
Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження майном, що належить поручителю. Такий договір не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.
І твердження одного боку в банку, в суді, що при укладенні договору поруки були порушені норми ст. 65 СК України - безпідставні, оскільки згода подружжя вимагається у разі розпорядження майном, що перебуває об'єктом права їх спільної власності, а договір поруки до таких договорів не відноситься.
Як убезпечити себе від поручительства?
Не бути поручителем, не піддаватися на вмовляння стати ним! Не гарантувати нічого за іншого, адже тоді ти відповідаєш за це не тільки своїм майном, а і стресами.
Ніколи поручителем не можна стати заочно, проти волі, тому що зі ст. 547 Цивільного кодексу, угода щодо забезпечення виконання зобов'язань вчиняється у письмовій формі, тобто повинен бути укладений письмовий договір поручительства. Безпосередньо самим договором поруки є угода між поручителем і банком, за яким поручитель ручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку по поверненню кредиту та відсотків по ньому, ст. 553 Цивільного кодексу України.
Якщо ж без письмового договору тобі погрожують банки, кредитні спілки, що ти - поручитель, негайно звертайся із заявою в поліцію, бо це вимагання, шантаж і не несе ніяких правових наслідків.
Чоловік вирішив взяти кредит на побутову техніку або щось цінне, і ти з ним погодилася, а потім виявилося, що покупка коштує дорожче, і виплати по ній тобі не під силу. Що робити?
Згідно ч. 2 ст. 61 Сімейного кодексу України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина / чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як укладений другим із подружжя без її / його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Потрібно звернутися до суду про те, щоб визнати цей договір недійсним, як такий, що вимагає нотаріального завірення і (або) державної реєстрації, де згода другого з подружжя має бути подана письмово. Якщо цього не зробити, тобі доведеться платити кредит із чоловіком порівну або весь, бо він може поводитися непередбачувано.
При розлученні чи можливо уникнути розділу кредиту або боргу?
Ні. Є рішення Верховного суду України від 14 вересня 2016 зі справи № 6-539цс16, де «Між подружжям ділиться навпіл спільна власність, придбана на позикові кошти, так і боргові зобов'язання повернути ці кошти кредитору».
Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України, майно подружжя, нажите в період шлюбу, є спільною власністю, а згідно зі ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі розлучення спільне майно ділиться порівну, якщо інше не зазначено у шлюбному договорі, при цьому борги також визнаються спільними. Отже, і виплата кредиту відбувається спільно.
Читай також: Купівля товарів у інтернеті: що потрібно знати, щоб не купити «кота в мішку»?
Це якщо до шлюбу був узятий кредит кимось і інший не став поручителем, тоді тільки боржник і виплачує його самостійно.
Якщо банківську (кредитну) карту без дозволу взяв чоловік або співмешканець...
Тобі необхідно відразу написати заяву в банк, щоб твоя карта була заблокована, і повідомити в поліцію про те, що було несанкціоноване зняття грошових коштів. Всі ці дії підпадають під ст. 200 Кримінального кодексу України - незаконні дії з документами на переказ грошей, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення.
Взяла кредит для коханого, думаючи, що ви одружуєтеся. Чоловік кинув, і як бути?
Тут потрібно бути непохитною і категоричною: якщо він хоче взяти кредит, нехай на себе і оформлює. Але жінки переживають, що їх кинуть, і велика біда для жінок, коли вони з наївності беруть кредити для чоловіків.
Крім розчарування, їм дістаються виплати, адже згідно зі ст. 1 054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тут - якщо вже кредит узятий, його потрібно сплатити.
Але можна звернутися до голови правління банку або до суду, щоб змінити умови договору (прийнятна сума оплати або кредитні канікули). Пам'ятай, у цьому випадку стосунки не можна вважати сімейними і ділити кредит навпіл.
Наш автор:
Вікторія Вікторівна Гусакова,
юрист
Фото: depositphotos